1 content fullЯк і обіцяли, продовжуємо розповідати про цікавих українців, які захоплюють і надихають. Сьогодні цикл "Люди" поповнився ще однією чудовою історією про жінку, яка робить зі скла справжні витвори мистецтва. Прегарні фігурки зі скла не залишать вас байдужими. 

Досьє:

Ольга Турецька — львів'янка. 

  • Любить квіти;
  • не може жити без подорожей;
  • останнім часом вечорами полюбила малювати аквареллю, займатися каліграфією або робити прикраси;
  • обожнює книги;
  • а також — побути сама; 
  • велику радість приносить час, проведений у колі сім‘ї, із сином;
  • кожного ранку п‘є каву — своєрідний ритуал;
  • колір як особиста пристрасть;
  • Працює на себе й отримує задоволення від того, що робить.

Як з‘явилась думка пов‘язати життя зі склом? І звідки любов до такого мистецтва?

Я народилася в родині художників і змалку часто спостерігала, як малює мама, як працює тато, підглядала, що малює дідусь, з бабцею шила різні ляльки. Та й сама багато всього видумувала і малювала. Я зростала серед фарб і пензликів і мріяла теж стати художницею. Тож поступила спершу в коледж ЛДКДУМ ім. Труша на відділ розпису, де ми вивчали всі техніки монументального мистецтва. Саме тоді я вперше познайомилась з вітражем. Після коледжу поступила до академії на кафедру художнього скла, де, власне, і навчилась працювати з ним. 
Скло, як матеріал, завжди мене захоплювало. Мій батько також колекціонує різні антикварні речі, тому в нас удома були всілякі красиві речі: вази, келихи, скляні скульптури. Я була зачарована венеційським склом. Також у батька є величезна бібліотека книг про мистецтво, де знаходила цікавий матеріал для себе. Мабуть, все те середовище, у якому я росла, все, що бачила навколо, формувало мої смаки, уподобання і любов до мистецтва просто передалась мені з молоком матері (сміється - прим. ред.).

Чи підтримували Вас батьки у цій справі?

Батьки ніколи нічого не нав‘язували мені, завжди давали свободу вибору. Запитували, куди хочу вступати, бо доля художника не є легкою; але я хотіла поступати в коледж, і тоді вони мене, звичайно, підтримали. Це дуже цінно, коли рідні можуть щось підказати, порадити під час навчання.

Чи не шкодували, що обрали скло? Важко було опанувати техніку, у якій працюєте?

Робота зі склом не є легкою, тому після закінчення академії я сказала, що не хочу мати постійно порізані пальці, та й це зовсім не жіноча справа. Але, як кажуть, ніколи не зарікайся (сміється - прим. ред.). З часом, коли в мене з’явився син, почали виникати різні ідеї на дитячу тематику, і я почала їх втілювати в склі. Техніка називається ф’юзинг (у результаті виходить декоративний малюнок, складений з декількох скляних кольорових елементів; він досягається шляхом термічного з’єднання за допомогою спеціальної технології обробки скла - прим. ред.).

2 content full

Врешті, поступово почала активно працювати зі склом і зараз дуже люблю свою роботу. Це постійна співпраця з матеріалом, дуже цікава і захоплююча справа; перед спіканням ніколи не можеш бути впевненою, що вийде в результаті. Це постійні спроби і експерименти, нові рішення і нові ідеї.
У кожній техніці є свої нюанси і секрети, багато речей приходилося дізнаватися на власному досвіді, самій. У такий спосіб знайшла свою мову вираження в склі, власний підхід до матеріалу і виробила свій стиль.

Як виглядає процес створення Bашої скляної композиції?

Спершу я думаю над ідеєю, малюю ескіз, потім вирізаю склорізом усі детелі зі скла; часом це дуже маленькі шматочки. Викладаю з них потрібну мені композицію і запікаю в муфельній печі при температурі понад 700 С`. Цей процес є досить довгим, тому що температура поступово піднімається, і потім скло повільно охолоджується. 

Якщо його різко охолодити, воно може тріснути. Власне, під час спікання відбувається вся магія, оскільки там, у печі, скло живе своїм життям, на яке я не впливаю. Тому часто відбуваються речі, які складно передбачити чи уявити, як поведе себе матеріал при високій температурі. Потім якщо я роблю, наприклад, тарілку, ще раз спікаю скло у спеціальній формі, щоб воно вигнулось. Або шліфую скло і клею на спеціальний ультрафіолетовий клей до підставки.
3 content full

Чи пригадуєте, якими були перші роботи? Можливо, є цікаві проекти, які найбільше сподобались? 

Перші мої роботи зі скла - це невеличкі фігурки: різні звірі, зайці, птахи, також лампи для дитячої кімнати. І то були перші продажі й перші індивідуальні замовлення (сміється - прим. ред.). Потім я почала робити більші роботи, панно, з якими брала участь у виставках і їздила за кордон. Возила свої скляні роботи за океан, брала участь в Нью-Йорк Арт Експо, то був цікавий досвід.

Робила персональні виставки у Львові. У 2013 почала співпрацю з Майстернею карамелі, зробили першу вітрину у Львові, а потім ще 17 вітрин по всій Україні і за кордоном - в Іспанії, Чехії, Словачинні. Це була неймовірна робота! Я дуже люблю цей проект. Мені здається, він дуже вдалий і прекрасно втілений у життя, бо скло в техніці ф‘юзинг виглядає, як  карамельки, і всі думають, що ці вітрини зроблені саме з неї.

А скільки часу займає виготовлення однієї фігурки?

Загалом моя робота дуже кропітлива. Усе залежить від складності виробу: я не можу вирізати будь-що склорізом. Треба обдумати, як стилізувати, поділити композицію на деталі, які будуть вирізатись. Щоб зробити навіть найменшу річ, потрібна мінімум доба, але краще два дні. Відповідно більші роботи я роблю від тижня до місяця часу. Великі проекти, як вітрини, - до кількох місяців. Часом ескіз - це як фіксація ідеї, а в процесі матеріал трохи видозмінює роботу. Дуже багато не вдається з першого разу, бо під час спікання скло може не так, як потрібно, спектись, тому часто потрібно переробляти. Я вже маю велику колекцію всіляких бракованих речей, часом дуже смішних.

Де черпаєте натхнення? Адже кожна з робіт яскрава і неповторна!

Дякую. Мені дуже приємно, і це надихає далі працювати, коли бачу, що мої роботи подобаються людям (сміється - прим. ред.). Це дуже мотивує! Я надзвичайно люблю колір і своїми роботами хочу додати в цей світ яскравих барв. Натхнення - це не те, чого варто сидіти і чекати: воно завжди приходить під час роботи. Чим більше занурюєшся в неї, тим більше відчуваєш задоволення! Звісно, буває, що якась ідея може прийти дуже несподівано, тому я завжди маю нотатник із собою, щоб замалювати або записати думку. Я дуже люблю подорожувати, люблю ходити на різні виставкі, у музеї, на якісь презентації, багато натхнення черпаю в природи. Краси навколо дуже багато, вона може бути в усьому, просто її треба помічати. Тільки погляньте, який дивовижний і прекрасний цей світ! 

4 content full

Як обираєте тематику для своїх робіт і що плануєте далі творити?

У кожну свою роботу я стараюся вкласти певний зміст, ідею, бо це те, що є в мені, що я люблю. До прикладу, у нас вдома дуже багато рослин, різних вазонів. Мій чоловік старанно піклується про них, вони неймовірно гарні. Так вони надихнули мене зробити роботу «Моя колекція». Зараз можете побачити її на виставці в Музеї скла (м. Львів).

Позаминулого літа я багато працювала в майстерні і мріяла про море, так з‘явилась робота «Ідилія».

Теми приходять по-різному. Зараз також хочу зробити серію нових тарілок, планую поєднати скло з металом в нових предметах декору, хочу робити більш практичні речі для інтер‘єру, але це трохи потребує більших затрат, зате дуже цікаво придумувати щось нове.

7 content full

Розкажіть, як зараз живеться творчим людям, чи достатньо ресурсів для втілення всіх творчих задумів?

Можу сказати, що це не є легко і просто. На жаль, в Україні лише незначна кількість людей цікавиться мистецтвом, а ті, яким подобаються мистецькі твори, часто не можуть собі дозволити їх купити. Ми б могли робити дуже багато цікавих проектів, якщо б була фінансова підтримка. Я, до слова, працюю з дорогим матеріалом: це спеціальне скло для ф’юзингу, яке виробляють в Америці. Тому мені постійно потрібно вкладати гроші в матеріал. Більші речі мені складно виконати з власної ініціативи, а хотілося б.  В Україні дуже багато є над чим працювати і розвивати, головне - ми маємо великий потенціал, який можемо гідно представити в світі.

Потрібно прививати і виховувати цю любов до мистецтва. Чим більше буде свідомих людей, які будуть, наприклад, на день народження дарувати картини або якусь скульптуру, чи твір, зроблений руками митця, а не серійні речі, зроблені в Китаї, тим більше ми будемо розвиватись! Адже це дасть можливість художнику творити далі, збагатить світ навколо тієї людини і розвине українську економіку. Дуже важлива є ця співпраця, взаємодопомога і підтримка один одного!

Мені б хотілось, щоб у Львові відкривалося більше галерей, відбувалось більше виставок, щоб місто стало справжнім мистецьким осередком. Тут можна було б зробити великий центр прикладного мистецтва, скла, кераміки, дерева, металу... Хочеться, щоб з‘явилися люди, які готові були б розвивати справді мистецькі проекти. Ми можемо досягати більших вершин і кращих результатів у всьому, якщо всі будуть більше задумуватись над тим, що вони роблять і для чого. 

5 content full

Коли і де чекати ваші виставки?

Наразі якраз працюю над новими роботами і наступного року маю заплановану персональну виставку в галереї «Зелена канапа» у Львові, де представлю всі нові роботи.

8 content full

Джерело