дубики1Існує обґрунтоване припущення, що однією з причин наявності казкових статків у представників олігархічних кіл, є оборудки зі сплатою податків. Зазвичай «підприємливі» ділки державі сплачують мінімум, а решту через підставні фірми переводять у готівку, якої, до прикладу, у братів Дубневичів, згідно з деклараціями, 700 млн грн! Знають про це і в ДФС, але, виглядає, замість боротися – організували спільно з «чесними» бізнесменами та суддями своєрідну «гру у піддавки», яка дозволяє одним імітувати діяльність, а іншим – уникати відповідальності. А задоволені, в результаті, усі, крім державного бюджету.

Для ілюстрації схеми прослідкуємо за розвитком одного з проваджень.

дубики2

24.12.2015 – ДПІ Пустомитівському р-ні ГУ ДФС у Львівські обл. видала Наказ № 340 «Про проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ за взаєморозрахунками з ТОВ «Домус Альянс» (ЄДРПОУ 39815354) за серпень, вересень 2015 року.

24.12.2015 – цього ж дня ТОВ «Корпорація КРТ» подало позов до ДПІ у Пустомитівському р-ні ГУ ДФС у Львівські обл. про визнання протиправним та скасування наказу – справа № 813/6526/15.

11.01.2016 – своєю чергою, через блокування допуску перевірки ДПІ у Пустомитівському р-ні ГУ ДФС у Львівські обл. подала позов про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ» – справа № 813/62/16.

Ніби все правильно з боку ДФС, але…

29.01.2016 – суд повернув позов працівникам ДФС, з причини, увага!, несплати судового збору. Податківці мали час та можливість усунути цей недолік, але не скористались ним. Таким чином їхня халатність призвела до фактичного програшу справи, якою займалась суддя Грень Н. М.

І далі ДФС взагалі нічого не робить!

Водночас суд розтягує просту, як двері, справу майже на рік. Чому? Стане відомо далі!

29.06.2016 – спочатку суд аж сім місяців розглядав її щоби повідомити, що КРТ у задоволенні позову відмовлено повністю. (Суддя Гулкевич І.З.)

20.09.2016 – потім рішення на користь ДФС прийнято в апеляційній інстанції

11.10 2016 – Дубневичам також відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Все! Перемога ДФС! Тріумф! Але ж ні:

   Арештувати рахунки неможливо, бо справа завалена через несплату судового збору ДФС!

   Провести перевірку також неможливо, бо минув відведений законом термін.

І що робить ДФС? А нічого, взагалі нічого. Їх не пустили з перевіркою, вони виграли суд і ніяких дій!

І лише після другого! запиту ІА ZIK вони зарухались:

07.11.2016 – подати новий позов і то знову на арешт рахунків – справа № 813/3881/16.

10.11.2016 – але у його відкритті їм відмовлено через порушення строків позовної давності (6 місяців)! І знову суддя Грень Н. М., як і у випадку з першим програним позовом ДФС.

От вам і пояснення, чому «процес – простий, як двері», за позовом КРТ тягнувся так довго – треба було затягнути настільки, щоби не було жодного шансу вчинити кривду фірмі братів Дубневичів.

Ніби, от вам журналісти – ми ж старались. А де ж було ДФС, коли такий же позов про арешт рахунків КРТ з причин халатності або і навмисного саботажу був закритий ще у січні 2016 року?

Тобто очевидною є навмисна бездіяльність або банальна недолугість органів ДФС, які програли два процеси та свідоме затягування вирішення справи з боку суддів на час, коли реанімувати справу вже не є можливим.

А з боку, для тих, хто не вникає у перебіг подій, виглядає, що суд прийняв справедливе рішення, а ДФС активно старалось додатковими діями виграти справу. А у результаті – жодної шкоди для порушників закону і видимість роботи. Служби, які діють за кошти платників податків і покликані захищати їхні інтереси «в долі з правопорушниками». Ідеальна схема – лише не для держави і простих людей.

Але і це ще не все. Додаткового цинізму та явних ознак корупції додає те, що подібним чином фірми Дубневичів діяли неодноразово.

Ось спрощений вигляд схеми:

ДФС рветься на перевірку – фірма не пускає податківців та оскаржує їх дії в суді – ДФС подає позов щодо арешту рахунків порушників.

А далі варіації:

   Суд може затягнути розгляд справи, щоби збіг строк позовної давності. Або прямо визнати перевірку незаконною;

   ДФС може просто не сплатити судовий збір, через що їм буде повернуто позов. Або місяцями тихо нічого не робити, чекаючи закінчення того ж строку позовної давності.

Як бачимо, рішень може бути багато – схема відпрацьована.

От тільки ДФС та судді в даному разі виступають чи то активними учасниками процесу, чи то пасивними спостерігачами грабунку бюджету. Але зовсім не консолідованою силою, яка бореться з корупцією та захищає інтереси держави.

Аналітична група ІА ZIK