Цікавий архітектурно, історично, культурно палац Бадені у містечку Буськ Львівської області може бути втрачений. Із кожним роком ця пам’ятка, яка історично поєднує Австрію, Швецію, Україну, дедалі більше руйнується і занедбується. Місцева влада самотужки неспроможна порятувати архітектурну пам’ятку місцевого значення.
Палац Бадені розташований у самісінькому центрі Буська. Жодної охорони, відкрита брама. Можна вільно пройтись територією і водночас жахнутись від побаченого. Важко уявити, що до 1939 року це ще була літня резиденція Бадені, і тут приймали гостей звідусіль. Кам’яний лев, який самотнього скинутий посеред трави, мабуть, ще «пам’ятає» період розквіту цієї садиби.
Вхід усередину палацу закритий ґратами, але через них проглядається стан самої будівлі всередині, де вже здертий дубовий паркет, і один із мешканців постелив його у себе вдома, розповідають місцеві жителі.
«Спершу треба перекрити дах, щоб не затікала всередину палацу вода. Ми виділили з бюджету 500 тисяч гривень, потрібно загалом півтора мільйона, але ці кошти на роботу в нас є. Далі вже потрібно робити проект на реставрацію палацу. Спершу слід визначити цільове призначення цього комплексу, що тут має бути. Чи варто перенести міську раду і створити краєзнавчий музей, чи тут може бути філія Львівської галереї мистецтв. Ніхто нічого не пропонує», – каже міський голова Буська.
Однак про те, що будуть перекривати дах палацу, міська влада, зокрема мер міста, говорить від грудня минулого року, як і про те, що є гроші на ці будівельні роботи. Ростислав Сліпець каже, що ситуація затягнулась через бюрократію з документами. Але міська влада досі навіть не визначилась із цільовим призначенням палацу, а для цього дозволу Києва і Львова не потрібно.
Історія палацу дідичів
Доцент, краєзнавець Іван Ціхоцький дослідив історію палацу Бадені. Збереглись давні фотографії садиби ззовні, але немає жодної світлини інтер’єру.
Родина Бадені мала кілька палаців. У місті Радехів у Львівській області він повністю знищений. Збереглись у Буську і на Тернопільщині.
«На цій території у Буську палац був ще з кінця XVII століття, є згадка в інвентарному описі – 1698 рік. Тоді була дерев’яна адміністративна будівля, яка простояла 100 років. А ще давніше, в епоху Київської русі, це була частина давньоруського городища. Це місце – унікальна історія: трипільська культура, давньоруське поселення. Це просто історично-культурний шар, і це місце необхідно зберегти», – каже Іван Ціхоцький.
Давній палацовий комплекс був розібраний наприкінці XVIII століття. Але на цьому місці дідич Буська Войцех Мієр у 1810 році збудував муровану будівлю, яку впродовж наступних років не один раз перебудовували.
«У Буську був Казимир Бадені, його рідний брат Станіслав, який мав палаци у Радехові і Коропці Тернопільської області. Бадені у Галичині були найбільшими землевласниками. Цю територію називали «баденівська республіка» через те, що мали багато землі у власності. Палацом у Буську Бадені володіли з 1885 року. Сам Казимир Бадені був прем’єр міністром Австро-Угорщини, міністром внутрішніх справ, чи не найбагатша людина Галичини. У Львові є кам’яниці, що належали Бадені», – розповідає Іван Ціхоцький.
Палацовий комплекс Бадені пов’язаний не лише з Австрією, але й зі Швецією. Син Казимира Бадені, дипломат Людвіг, у 1911 році одружився зі шведською аристократкою Аліцією Анкаркроне, яка з 1916-го до 1939 року була власницею палацу. Жінка залишила свої спогади.
Руйнація палацу Бадені від окупацій до незалежності
Від моменту приходу в Галичину у вересні 1939 року радянської влади почався період занепаду графського палацу. У роки німецької окупації тут розташовувалась німецька управа.
Після Другої світової війни у палаці був райком Комуністичної партії, а у 50-х роках ХХ століття комплекс передали у користування Прикарпатському військовому округу. Коли у 2009 році військову частину розформували, власником будівлі стало Міністерство внутрішніх справ.
Останні 10 років палац на очах руйнувався. Тоді місцева громада почала домагатись передачі архітектурного комплексу місту. І лише минулого року вона стала повноправним власником палацу Бадені і господарських автентичних будівель XVIIІ століття на території площею близько 3 гектарів землі, на якій ще у XVII столітті був висаджений і зведений розкішний парк із тюльпановими деревами.
Фасад і ліпнина палацу збереглись, але нічого немає з інтер’єру. Практично все цінне – картини, посуд, меблі, книжки – звідси вивезли радянські і німецькі окупанти. Все решта, у тому числі паркет і кахлі з камінів, були вкрадені у роки безгосподарності, зняли навіть родинний герб династії графів Мієрів із фасаду палацу. Іванові Ціхоцькому вдалось його знайти і він сподівається, що після реставрації палацу герб займе законне місце – на фронтоні палацу.
«Тут у палаці мала б бути філія Львівської картинної галереї, а в бічному приміщенні можна зробити краєзнавчий музей міста Буськ, бо ми не маємо нормальної будівлі, а решту можна здавати в оренду. Ресторанчики, кафе і так далі, як це є біля замків», – таку перспективу палацового комплексу бачить Іван Ціхоцький.
Громада міста вже рік має у повній власності майновий комплекс, але не дає раду з його порятунком. Директор галереї мистецтв Тарас Возняк зауважив, що філію можна створити у палаці Бадені, але за однієї умови: коли він перейде на баланс Львівської галереї мистецтв.
«Місто взяло на баланс палац і не знає, як його врятувати, не має грошей на реставрацію. Звісно, що нікому депутати нічого не передадуть. На сьогодні обласна влада нічим не допомагає, навіть замкам Львівщини, які не є у нас на балансі. То що говорити про палац Бадені. У нинішній ситуації, коли комплекс у власності громади, створювати філію – це буде вічний конфлікт людських інтересів», – наголосив Тарас Возняк.
У департаменті з питань культури Львівської облдержадміністрації також пояснили, що ніякого стосунку до палацу Бадені не мають, бо це у власності громади Буська. Проектно-кошторисна документація на порятунок палацу Бадені дорога, і навряд за міський бюджет його зможуть замовити. Водночас місто не шукає інші можливості фінансування пам’ятки, яка поєднує історію і культуру кількох країн.
Дехто з мешканців побоюється, що палацовий комплекс можуть довести до руйнації, щоб на цьому місці збудувати гаражі чи інші будівлі. Хоча відновлення палацу Бадені дало б можливість створити кілька десятків робочих місць і заманити туристів не лише з України.
Джерело: Радіо Свобода
