У великій сесійний залі Львівської ратуші 26 листопада в 18:00 з ініціативи депутатської фракції УКРОП (ЛМР) відбудеться громадське слухання вже традиційної львівської теми «Щодо недопущення підняття ціни за проїзд у громадському транспорті м. Львова без суттєвого покращення якості обслуговування та графіку маршрутів». Про це повідомляє Leopolis.news
Керівник Асоціації перевізників у Львівській області Іван Велійка під час свого останнього листопадового брифінгу повідомив, що економічно виправданий тариф проїзду в його приватних маршрутках становить 9 гривень 20 копійок. Проте 20 листопада засновниця Львівського автотранспортного підприємства №24662 Галина Велійка зареєструвала петицію, в якій внесла корективи до вимоги Івана Велійки, назвавши економічно обґрунтованим тарифом 9 гривень. Натомість низка громадських організацій Львова вважає наполягання Велійок та їхніх соратників змінити тарифи з перевезення пасажирів економічним тероризмом щодо городян.
Як не дивно, проте і службовці управління транспорту Львівської міської ради, і працівники виконавчого комітету, роботу яких оплачують львів’яни через податки, солідарно стали на бік приватних перевізників. На сайті міської ради з’явився проект виконавчого комітету, який підготувало управління транспорту щодо підняття вартості проїзду у маршрутках до 8 гривень. Цей документ оприлюднили 12 листопада в розділі «Проекти регуляторних актів та АРВ».
Андрій Білий, випускник Севастопольського національного технічного університету (магістр із питань радіоелектроніки), радник міського голови Андрія Садового, а тепер ще й заступник Ірини Маруняк, директорки департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, заявив, що опублікувати проект рішення про підвищення тарифу перевезень пасажирів у маршрутках Львова довелося під тиском приватних підприємців.
Нагадаємо, 26 жовтня цього року виконком завершив конкурс вибору перевізників. На львівському ринку пасажирських перевезень залишились працювати ті самі приватні та комунальні перевізники, нові фірми на ринок перевезень не зайшли. Отож можна було й не проводити конкурс із заздалегідь відомим результатом.
Проте у виконкомі традиційно запевнили львів’ян, що ось тепер якість надання послуг із перевезень пасажирів значно поліпшиться, тому що в договорах із перевізниками передбачено нововведення, а саме такі штрафні санкції:
-
за порушення Правил дорожнього руху;
-
за неприбраний і брудний автобус на лінії;
-
за невиконання обумовленого числа рейсів.
За поліпшений сервіс городянам доведеться заплатити трішки більше, але несуттєво. Що саме у вересні Андрій Садовий розумів під терміном «несуттєво», громаді достеменно відомо не стало. Ба більше, представники громадськості переконані, що очільник політичної сили «Самопоміч» негласно сприяє інтересам перевізників.
Наприклад, на території відповідальності міського голови приватні перевізники не тільки демонстративно не виконують постанову Кабінету Міністрів про пільгове перевезення пенсіонерів, а ще й бравують безкарністю. Натомість Андрій Садовий, маючи в розпорядженні потужну юридичну службу, яку городяни фінансово утримують, демонструє або цілковиту безпорадність перед приватними перевізниками, або байдужість до соціальних інтересів своїх виборців.
Якщо у вересні приватні перевізники вимагали свого обґрунтованого економічного тарифу 7 гривень за перевезення одного пасажира, то в листопаді розширили свої вимоги до 9 гривень. При цьому в петиції немає пояснень, чому вартість перевезень епізодично зростає, а обіцянки перевізників поліпшити якість надання послуг із року в рік хронічно не виконують.
Публікація на сайті міськвиконкому проекту «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів у міському автомобільному транспорті», в якому підлеглі міського голови заклали вартість проїзду 8 гривень, стала ударом по іміджу кандидата у Президенти. Андрій Садовий навіть розпорядився провести внутрішнє розслідування і з’ясувати, чому посадовці управління транспорту створили йому таку передвиборчу капость. Можна припустити, що вартість проїзду пасажирів обсягом 8 гривень не було домовлено між міським головою і бізнесменами, що приватні перевізники, використавши підлеглих Андрія Садового, зіграли на випередження і поставили бургомістра перед доконаним фактом.
Громадськості також незрозуміло, в який спосіб Олег Партика, керівник управління транспорту, і його підлеглі зуміли вирішити арифметичну задачу з багатьма невідомими. У проекті управління транспорту є і закладена дискримінація пасажирів, тобто перевізникам дозволено за ту саму ціну надавати послуги різної якості (пасажири, які сидять, та пасажири, які стоять), що, ймовірно, підпадає під ознаки статті 190 Кримінального кодексу. А ще більший відтінок шахрайства має відсутність диференційованої оплати за проїзд, коли за 500 метрів і за 10 кілометрів перевізники вимагають платити стільки ж.
Візьмімо, для прикладу, маршрут №25: вулиця Кордуби – ТРЦ «King Cross Leopolis». Відстань, яка становить 21 км і 750 метрів, заокруглимо на користь перевізника ТОВ «Міра і К» до 22 кілометрів.
Щоби громадськість достеменно знала вартість перевезення одного пасажира на відстань одного кілометра, в управлінні транспорту повинні були визначити виробничі витрати маршрутки №25 за період орієнтовно однієї години. Це приблизно той час, за який маршрутка долає відстань в умовах міських перевезень від вулиці Кордуби до ТРЦ «King Cross Leopolis».
Без зазначення таких даних буде не відомо, з якої стелі Іван та Галина Велійки взяли тариф 9,20 грн і 9 грн відповідно, а 8 гривень – Олег Партика і його підлеглі.
Візьмемо за основу методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства транспорту України від 17.11.2009 №1175, на який посилаються в управлінні транспорту і про застосування якого апелюють в Асоціації перевізників Львівщини. Найперше потрібно взяти до уваги, що маршрутка №25 завжди переповнена: за один рейс перевозить орієнтовно до 150 пасажирів, а в години пік – понад 200. Для приблизного розрахунку надходження необлікованої готівки в кишеню водія візьмімо середньостатично 175 пасажирів, які заплатили 875 грн (5 грн х 175 = 875 грн).
Вартість витрат пального, наприклад, у маршрутці «Богдан» (А-092) на 100 км у літній період становить 15 літрів, а в зимовий – 21 літр, згідно з технічних характеристик цього транспорту. Середньостатистичні 18 літрів ділимо на 100 км, множимо на 22 км й отримаємо витрати – 4 літри пального на відстань від вулиці Кордуби до ТРЦ «King Cross Leopolis». Перемноживши ці літри на вартість пального, заявленого у проекті Львівського міськвиконкому, отримаємо: 33 грн х 4 літри = 132 грн.
Візьмімо мінімальну зарплату 3723 грн, заокруглимо для легшого розрахунку до 3725 грн, розділимо на 20 робочих днів, на восьмигодинний робочий день й отримаємо 23 гривні. Це оплата однієї години роботи водія, який за цей час проїде відстань 25 маршруту в один бік.
23 гривні перемножимо на мінімальну зарплату орієнтовно 6 осіб (керівника, бухгалтера, диспетчера, механіків, сторожа підприємства) й отримаємо 138 гривень. До цієї суми додамо витрати на пальне, 132 грн, а також іще гривень 130 на інші суміжні витрати (обслуговування автотранспорту, функціонування підприємства впродовж однієї години, соціальні виплати тощо) разом із 15% рентабельності й отримаємо суму 400 грн. Це приблизні витрати підприємства ТОВ «Міра і К» за одну годину на одну одиницю транспорту. Від прибутку пасажирів 875 грн віднімемо 400 грн і отримаємо чистий надприбуток у розмірі 475 грн за одну годину роботи однієї маршрутки. Іншими словами, прибутковість ТОВ «Міра і К», разом із заявленою 15% рентабельністю, орієнтовно становить майже 135% на одиницю транспорту за один рейс.
Якщо хтось із читачів, а приватні перевізники насамперед, вважатимуть такі розрахунки фантастикою, тоді корекцію економічного обґрунтування тарифів перевезення пасажирів потрібно проводити лише після запровадження електронного квитка, щоби була чітка інформація, скільки готівки водій кладе в кишеню. Водночас можна буде й дізнатися, скільки пільговиків перевозить маршрутка за однин рейс: 15%, як переконують представники громадських організацій, чи 70%, як наполягають перевізники.
А поки з великими потугами впроваджують електронний квиток, візьмімо для порівняння перевезення пасажирів авіатранспортом «Ryanair», хоча технічне обслуговування авіалайнера «Boeing» й оплату праці іноземного персоналу не порівняти з відповідними витратами на львівському ринку маршрутних перевезень.
Відстань зі Львова до Лондона становить 1700 кілометрів. Авіалайнер Boeing-737-800 перевозить 189 пасажирів. Вартість перельоту одного пасажира на початку листопада становила 12,5 євро. У перерахунку на вітчизняну валюту станом на той час це було 339 грн, які заокруглимо до 400 гривень. Цю суму поділимо на 1700 км і отримаємо 23,5 копійки. Це вартість перевезення одного пасажира на відстань одного кілометра. Доцільно зазначити, що авіаперевізник «Ryanair» не працює собі в збиток, при вартості квитків у 12,5 євро компанія отримує прибуток. Авіалайнери «Boeing» також літають на пальному, а не на повітрі, і теж мають витрати на мастильні матеріали й амортизацію літака.
Якщо взяти 23,5 копійки, вартість авіаційного кілометра зі Львова до Лондона, перемножити на 22 км – відстань від вулиці Кордуби до ТРЦ «King Cross Leopolis», то отримаємо вартість перевезення одного пасажира – 5 гривень 17 копійок. З отриманої суми можна зробити логічний висновок, що львівські приватні перевізники зі своїх зачуханих маршруток хочуть отримувати прибутки більші, ніж отримують ірландські капіталісти з ретельно прибраних авіасалонів і відмінного обслуговування.
Незабаром, у першому кварталі 2019 року, квитки авіакомпанії «Ryanair» стануть дешевшими ще на 2,5 євро, тому що США заповзялися у січні-лютому наступного року обвалити ціну на нафту марок «Brent» і WTI до, відповідно, $55 та $50 за барель. У відомстві Антона Силуанова, першого заступника керівника уряду РФ, у бюджет 2019 року вже заклали вартість московської нафти «Urals» $40 за барель. А це означає, що львівські перевізники теж утратять головний аргумент для своїх непомірних вимог.
Іще пригадалося, що, коли ціна в маршрутках була 4 гривні, голова Асоціації перевізників Львівщини надривно домагався збільшити вартість тарифу принаймні до 5 гривень, тому що пенсіонери не платили за проїзд. Тепер приватні перевізники безкоштовно пенсіонерів не возять, а значить і вартість проїзду необхідно повернути до попереднього стану, до 4 гривень. У рамках прийдешнього здешевлення витрат на паливно-мастильні матеріали такий тариф буде навіть дуже інвестиційно привабливим для інших бізнесменів, які матимуть намір зайти на львівський ринок перевезень. Якщо буде змінено умови конкурсу.
Ініціатори проведення громадських слухань 26 листопада повинні врешті зрозуміти, що питання перевезень у Львові треба вирішувати не перетягуванням образного каната під час дебатів, а в суді. Якщо Андрій Садовий і весь його виконком неспроможні або не мають бажання навести лад із приватними перевізниками, тоді територіальній громаді потрібно відмовитися через судові рішення від занадто дорогих послуг ТОВ «Міра і К», ТОВ «Успіх БМ» і ТОВ «Фіакр-Львів», а комунальних перевізників поставити під жорсткий фінансовий контроль до часу запровадження е-квитка. А попередньо депутатський корпус, якщо він є і насправді відстоює інтереси своїх виборців, повинен ухвалити організаційні рішення щодо управління транспорту, яке вже віддавна потребує глибокої реформи. Оновити треба і Громадську раду при управлінні транспорту, яка цілковито відсторонилася від вирішення суттєвого для львів’ян тарифного питання.
Натомість у Тернополі, де міський голова Сергій Надал вправно тримає руку на пульсі життя міста, а громадські навколотранспортні активісти ініціативні, питання тарифів із перевезення пасажирів вирішили без узвичаєного для Львова сум’яття. Тернопільський міськвиконком 15 листопада цього року затвердив економічно обґрунтовані, з погляду тернопільських посадовців, нові тарифи: 5 гривень за проїзд у тролейбусі, а 6 гривень – у маршрутці. При цьому, як повідомили в управлінні економіки, промисловості та праці Тернопільського міськвиконкому, всі соціальні пільги для перевезення категорій громадян, яким, відповідно до нормативно-правових актів України надано право безоплатного проїзду в комунальному і приватному транспорті, збережено в повному обсязі. Також учні та студенти і далі оплачуватимуть 50% вартості проїзду, відповідно до умов, які діяли до часу зміни тарифу.
