1 facebook com petroporoshenko 3 650x410У неділю вранці багато православних українців за звичкою підуть на службу у свої церкви. І деякі з них потраплять у храми Константинопольського патріархату. Але вже через три тижні вони зможуть називати себе віруючими Православної церкви України. Незалежної і повноправної – п'ятнадцятої церкви у диптиху світового православ'я.

Історичній події передували вкрай складні переговори. Як зі Вселенським патріархатом, який повинен надати українській церкві томос про автокефалію 6 січня, так і всередині країни. Обов'язковою умовою було злиття УПЦ Київського патріархату, УАПЦ і частини УПЦ (Московського патріархату) у нову церковну структуру. За день до об'єднання і обрання предстоятеля Православної церкви в Україні переговори опинилися на межі зриву.

Як українським архієреям вдалося домовитися, чим вони пожертвували і за якими правилами буде жити нова церква – у матеріалі РБК-Україна.

Спокуси і жертви

Об'єднавчий собор українських православних церков був призначений на суботу, 15 грудня. За два дні до цього Київський патріархат, який має істотну більшість у новому об'єднанні, провів власний архієрейський собор. Джерела РБК-Україна, знайомі з його ходом, розповіли, що глава УПЦ (КП) Філарет (Денисенко) запропонував висунути на посаду предстоятеля нової православної церкви єдину кандидатуру – свого намісника, митрополита Переяславського та Білоцерківського Єпіфанія (Думенка).

"Філарет сподівався на одностайну підтримку, але її не було. Дванадцять єпископів відкрито виступили проти цього претендента. Вони підтримують митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Зінкевича)", – уточнив співрозмовник. Нібито за Михаїла також були готові віддати свої голоси делегати від "автокефалії" і Московського патріархату.

П'ятниця перед Об'єднавчим собором стала найскладнішим днем переговорів для створення помісної української церкви. Екзархи Вселенського патріарха Варфоломія в Україні були незадоволені розколом, що намітився всередині УПЦ (КП). За словами обізнаних співрозмовників РБК-Україна, Філарет нібито послабив натиск і погодився на висунення обох кандидатур.

"Філарет спочатку наполягав на призначенні Єпіфанія. Але стався бунт. Екзархи сказали, що вони теж проти, якщо це веде до розколу в КП. Довелося відступити, тому що екзархи недвозначно натякнули: у нас є квитки, якщо ви не виберете предстоятеля на цих вихідних, ми повертаємося на Фанар", – розповідає про події п'ятничного вечора джерело видання.

1 photo5237971209319197100

Другий камінь спотикання виник у розділі повноважень і впливів у новій церкві. "Цілий день посланці їздили між Філаретом і Макарієм (екс-глава УАПЦ, - ред.), "розписували шахматки". Адже виходить, що деякі їхні єпархії тепер накладаються (одна на іншу, - ред.), і незрозуміло, хто там буде головним", – згадує один з активних учасників об'єднавчого процесу з світських кіл.

Головним питанням все ж залишався статут – свого роду конституція церкви. За інформацією РБК-Україна, екзархи Варфоломія наполягали на двох важливих реформах. По-перше, Священний синод – аналог церковного уряду, в Київському патріархаті раніше складався з семи постійних членів і трьох тимчасових, якими керував патріарх.

"За задумом Синод повинен складатися з дванадцяти членів з терміном повноважень на один рік. Половина складу повинна змінюватися кожні шість місяців. Це дає можливість церкві видихнути і реформуватися. Тому що раніше призначили в Синод архієрея і мало не до смерті він там сидів", – пояснив співрозмовник.

Другий момент – це децентралізація, щоб єпархії самі вирішували питання фінансування, а також на якій мові служити: церковнослов'янською, грецькою чи українською, чи ставити в храмах лавки та інші подібні питання.

У Соборі, на якому створили нову православну церкву і вибрали її предстоятеля, весь час у президії був присутній Петро Порошенко (president.gov.ua)
 

Фінальний текст статуту учасники об'єднання побачили вже безпосередньо на Соборі у Софії Київській. Невдоволення у деяких священнослужителів викликав давно вирішений факт, що помісна церква буде мати статус митрополії. Справа у тому, що довгі роки прихильники автокефалії боролися за патріарший клобук – головний убір, для предстоятеля церкви. Але у Константинопольському патріархаті нагадали, що перед подіями 1686 року, коли Київська митрополія перейшла у підпорядкування Московського патріархату, вона мала саме статус митрополії.

"Тільки митрополія. Мови про об'єднання всіх українських православних церков взагалі не йде. Тобто, УПЦ в Америці так далі продовжить підкорятися Вселенському патріарху. Ніхто їх не віддасть, це вплив, гроші та представництва по всьому світу", – пояснив один зі співрозмовників, знайомий з позицією Фанару у цьому питанні. Він також додав, що українським священикам нагадали приклад Румунської православної церкви, на випадок якщо вони вирішать порушити досягнуті домовленості.

Румуни отримали томос про автокефалію в кінці XIX століття, однак почали самостійно виробляти миро – ароматичне масло для помазання. Хоча це було в компетенції Вселенського патріархату. Порушення умов томосу призвело до розриву спілкування між церквами, яке тривало кілька років. До речі, в статуті помісної церкви України чітко прописано, що миро їй будуть поставляти від Константинопольського патріархату.

За закритими дверима

Ще до Собору УПЦ (КП) і УАПЦ окремо один від одного ухвалили рішення про саморозпуск своїх церков. Як пояснив РБК-Україна один з учасників Собору, це було формальністю, необхідної для започаткування нової церкви. За інформацією РБК-Україна, УАПЦ зробили це ще в п'ятницю, як того вимагала процедура злиття. Однак в УПЦ (КП) ставити крапку у цьому питанні не поспішали. Рішення про саморозпуск було прийнято безпосередньо перед початком Собору. Один з учасників Об'єднавчого соборі розповів РБК-Україна, що соратники Філарета наполягали на відмові митрополита Михайла від висунення. Він нібито дав таку обіцянку делегатам Київського патріархату, після чого ті проголосували за саморозпуск і Собор нарешті почався. Правда, із запізненням в пару годин.

Від УПЦ (Московського патріархату) на Собор прийшли митрополит Олександр (Драбинко) та митрополит Симеон (Шостацький). Впливовий митрополит Софроній, який вважається прихильником автокефалії, на Собор не приїхав, пояснивши це хворобою. Раніше джерела РБК-Україна заявляли, що на Собор прийдуть близько десяти єпископів УПЦ (МП).

В УПЦ (МП) заявили, що їх церква ніякого відношення до Собору, що відбувся, не має, а участь окремих ієрархів – їхнє особисте рішення, за яке вони будуть позбавлені сану. "Жоден представник УПЦ (МП) там бути не може, а якщо він піде, то він автоматично заявляє про те, що він виходить з УПЦ. Вони виходять з нашої церкви і все, що отримали, їх освячення в церкві - вони втрачають, і це вже їх не стосується. Вони переходять до новоствореної релігійної організації і там будуть у них і посади, і сан, і інше", - повідомив РБК-Україна архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент.

У президії, крім головуючого на Соборі митрополита Галльського Еммануїла та екзархів Константинопольського патріархату Іларіона і Даниїла, перебували Філарет, Макарій, Симеон, ще один представник патріарха Варфоломія, митрополит Амфілохій, а також президент України Петро Порошенко.

За словами співрозмовника РБК-Украина, який був присутній на Соборі, президент особливо не втручався в дискусії між церковними ієрархами, але виступив з промовою, яку транслювали в прямому ефірі. Але взагалі співробітників ЗМІ на засідання Собору не допустили.

Прийнявши рішення про заснування нової православної церкви, учасники Собору затвердили її статут. Всі суперечності навколо тексту статуту були узгоджені ще до початку засідання, тому документ ухвалили одноголосно і без поправок.

Як видно з документа, що опинився у розпорядженні РБК-Україна, нова церква буде називатися Православна церква України, і вона отримає автокефальний статус. Згідно зі статутом, священнослужитель будь-якого сану, остаточно засуджений своєю церковною владою до будь-якого покарання, може апелювати до Вселенського патріарха.

Головною владою у новій церкві вважається Помісний собор, випливає з документа. Він повинен регулярно скликатися митрополитом Київським і постійним річним Синодом кожні п'ять років.

Цей орган обирає митрополита Київського за поданням Архієрейського собору. Кворум становить 2/3 учасників, рішення приймаються простою більшістю. Помісний собор може приймати зміни до статуту, які подає Архієрейський собор, якщо вони "не суперечать духу томосу".

Постійний Священний синод складається з митрополита Київського і дванадцяти єпархіальних архієреїв. Половина Синоду буде переобиратися раз в півроку, а каденція одного члена Синоду складе один рік – тобто, ротація буде проходити за принципом Сенату США. На регулярні зустрічі Синод буде збиратися раз на три місяці. Сам статут набере чинності після отримання томосу про автокефалію.

Дорогу молодим

Обрання предстоятеля нової церкви пройшло вже не настільки гладко, як затвердження статуту. Інтрига зберігалася до самого оголошення підсумків. Філарет, як неодноразово писало РБК-Україна, висувати свою кандидатуру не став.

1 img 1557 id42607 650x410

Згідно з процедурою, всі учасники Собору: єпископи, рядові священики та миряни, отримали бюлетені, в яких вказані прізвища всіх українських єпископів, які беруть участь у створенні нової церкви. Представники Вселенського патріархату серед кандидатів не значилися, хоча і мали право голосу.

За підсумками першого туру найбільше голосів отримав митрополит Єпіфаній, якого, за інформацією РБК-Україна, активно підтримував Філарет. Друге місце зайняв Симеон з УПЦ (МП), третє – митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич) з УПЦ (КП). Ще на Соборі УПЦ (КП) в четвер його кандидатуру відкрито і всупереч позиції Філарета підтримали близько десятка єпископів, бо Михаїл вважався одним з фаворитів виборів. Таємний порядок голосування збільшував його шанси.

Але Михаїл дотримався обіцянки, яку він дав у суботу вранці, і зняв свою кандидатуру. Хоча, за словами джерел РБК-Україна на Соборі, деякі делегати вмовляли його все ж цього не робити. Але на це рішення нібито особисто вплинув і президент Порошенко.

Удругий тур голосування, згідно з правилами Собору, повинні були вийти три кандидати. Після самовідводу Михаїла його прикладу послідував митрополит Димитрій (Рудюк) з УПЦ (КП), який посів четверте місце за підсумками першого туру, і ще кілька наступних за списком архієреїв. Вдалося умовити балотуватися, нехай і формально, лише єпископа Володимира (Черпака) з УАПЦ.

Таким чином, в остаточному списку кандидатів значилися імена Єпіфанія, Симеона і Володимира. За підсумками другого туру, де голосували лише єпископи без священиків і мирян, переміг Єпіфаній. Різні джерела назвали РБК-Украина різні підсумки голосування, але порядок цифр не сильно відрізняється: 39 за Єпіфанія і 27 за Симеона, 38 за Єпіфанія і 26 за Симеона, 36 за Єпіфанія і 28 за Симеона.

Підсумки роботи Собору представив публіці перед Софійським собором особисто Петро Порошенко. "Там, де сьогодні махають російським кадилом, завтра б'ють російськими "Градами", - сказав Порошенко. Президент особливо наголосив на тому, що нова українська церква буде відокремлена від Москви.

Сам новообраний митрополит Київський Єпіфаній заявив, що "двері нової церкви будуть відкриті для всіх", маючи на увазі священиків і мирян УПЦ (МП). Глава ПЦУ вже отримав благословення Константинопольського патріарха Варфоломія, з його рук він повинен отримати томос про автокефалію після спільної літургії в Стамбулі 6 січня наступного року.

"Те, що трапилося справжнє диво, боже чудо, враховуючи, скільки проблем і загроз зриву всього процесу було у нас за останні півроку і за останній тиждень зокрема", - резюмував у розмові з РБК-Україна один з учасників Собору.

Мілан Лєліч, Владислав Красінський, РБК-Україна

загрузка...