ruina fedorova1Прокуратура відкрила кримінальне провадження через недбалість чиновників Львівської міської ради, яка призвела до збитків у 40 мільйонів гривень, завданих міській скарбниці. Йдеться про скандальні ділянки на вулиці Федорова, 23 та 28, по сусідству з руїнами знаменитої синагоги «Турей Загав», більш відомої як «Золота Роза».

Почалося все далекого 2005 року, коли Львівська міська рада внесла ділянку на вулиці І.Федорова, 28 до переліку ділянок, призначених до продажу на земельному аукціоні. 2007-го іншою ухвалою були внесені зміни: площу ділянки збільшили і додали ще одну на вул. Федорова, 23. І вже невдовзі депутати ухвалили рішення про продаж цієї ділянки з аукціону, додавши туди й будівлю.

5 жовтня 2007 року, у рамках VII Міжнародного інвестиційного форуму відбувся земельний аукціон, на який були виставлені ділянки на вулиці Федорова, 23 та 28. Обидві ділянки виставлялися як єдиний лот. Охочому придбати їх мав дістатися й аварійний будинок –  пам’ятка архітектури місцевого значення. Аукціон проводився на право оренди цих ділянок і об’єкта комунальної власності. Право оренди ділянок – 49 років.

Земельна ділянка на вул. І. Федорова, 28 має площу 0,0909 га, а на вул. І. Федорова, 23 – 0,0661 га. Натомість об’єкт комунальної власності – 600,3 кв м. Стартова ціна лоту – 11 060 944 грн.

До інвестора висувалися певні умови. Зокрема знести за власний рахунок самовільні забудови. Інвестор повинен провести реконструкцію будинку, пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Федорова, 28, і до цього будинку приєднати майбутній готельний комплекс. На вул. Федорова, 23 інвестор повинен побудувати другу частину готельного комплексу. Інвестор повинен завершити будівельно-монтажні роботи і здати об’єкт в експлуатацію не пізніше 3-ох років з моменту укладення договору оренди. Обов’язковою умовою є те, що готель повинен відповідати рівневі 4-ох зірок за класифікацією готелів Держстандарту України за №4269 від 2003 року.

Зазначимо, що кінцевими бенефіціарними власниками компанії є колишній нардеп Олег Гуменюк та його мама Ганна Гуменюк, керівником та підписантом – Олександр Петровський.

На перший погляд, все виглядало цілком пристойно. Однак невдовзі з’ясувалося, що диявол, як завжди, ховається в деталях. Проти будівництва виступили єврейська громада міста та активісти. Перші насамперед вболівали за свою святиню «Золоту Розу», нехай і зруйновану, другі апелювали до того, що ні міська рада, ні виконком не можуть приймати жодних рішень щодо ділянок в історичному центрі  Львова, який належить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Адже одна справа, коли йдеться про пам’ятку архітектури місцевого значення, і зовсім інша, коли вже йдеться про землі особливого національного значення. Тут, власне, і закінчується юрисдикція органів місцевого самоврядування, натомість починається – Кабінету Міністрів та Міністерства культури.

Відбулися певні маніпуляції і з нумерацією, коли будинки 23 та 25 стали одним номером «23», а ділянки біля будинків 22, 24, 26 – «28».

Готель на Федорова мав з’явитися щонайпізніше до початку проведення Євро-2012. Але почалися суди. Зрештою 2015 року Господарський суд міста Києва визнав недійсним договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об’єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23 та 28. Відтак ТОВ «Українські інвестиційні системи» остаточно відмовилися від ідеї звести готель. Але частина будівельних робіт, включно із археологічними дослідженнями, вже були проведені. І, зрозуміло, інвестор став вимагати повернення втрачених коштів.

Слід зазначити, що ухвалу міської ради про продаж ділянки на аукціоні оскаржило Об’єднання комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського об’єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу.

За підсумками справи, яка розтягнулася на майже десятиліття, виходить, що Львів не тільки нічого не виграв від угоди на 19 мільйонів гривень, а навпаки – втратив ще 40, а якщо недоготель ще й викупити, то разом вийде 76 мільйонів.

Оксана ДУДАР, Дивись.інфо