Інформація була розміщена на ресурсі Дубляни.info у неділю, 12 грудня 2016 року.

«Сьогодні, 11 грудня (неділя), близько 12 години, мужчина років 30-ти прибіг до людей, жителів м. Дубляни, просячи порятунку від погоні за ним. Зі слів людей, чоловік мав такий вигляд: одяг у крові, зі синцями, око все запухле, невідомо наскільки травмоване і чи ціле. Мужчина пояснив, що він з Дублянського будинку, де тримають людей залежних від наркотичних речовин (наркотики, алкоголь та ін.). Це колишня циганська хата, а зараз установа, де утримують хлопців.  Чоловік, боячись, що знову попаде у руки «опікунів», відмовився навідріз від виклику міліції і швидкої, і зник», – йдеться у повідомленні містян.

За словами цього чоловіка, його тримали в цій установі насильно, били.

«Рідні, які дають людей в цю установу, платять по 6 тисяч гривень на місяць за «лікування від залежності». Люди, які утримують цю установу, знущаються над хлопцями. Мобільників хлопці не мають. Зв’язатися з рідними не можуть. Передачу рідні ставлять, не заходячи на територію. Про умови утримання хлопців рідні не знають, бо їх НЕ ПУСКАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЮ!»,- йшлося у повідомленні.

Також місцеві кажуть, що декілька тижнів тому з цієї установи утекло два хлопці. Один з них забіг у Дублянську церкву під час відправи. Хлопець був босий і просив захисту від нападників з тої ж таки установи «лікування» . Кілька людей, охоронців того будинку, намагалися під час відправи у церкві викрасти хлопця.

«Тоді ж, у неділю місцеві мешканці викликали Жовківську міліцію, але працівників поліції до середини «установи лікування» НЕ ВПУСТИЛИ! На цих підставах є підозри на неправомірне утримання людей у цій установі», – повідомили жителі.

Львівський портал звернувся до начальника Жовківського відділення поліції Олександра Гостіщева за поясненнями, чому поліція у цьому випаду опинилась бездіяльною. За словами головного поліцейського району, правоохоронців до реабілітаційного центру викликали лише раз – і то з причин, що діяльності центру не стосувалась.

«У нас є всього лише одна реєстрація по тому, що скаржились сусіди, що там було сміття. І все. Щодо  умов тримання людей, що там лікуються, викликів не було.  Скарг на цей реабілітаційний центр і на умови тримання у нас не зареєстровано»,- зазначив він.

Натомість місцеві жителі Дублян повідомили Львівському порталу, що у «клініці» сьогодні проходять реабілітацію двоє чоловіків… Про випадки втечі пацієнтів у місті також чули неодноразово, власне як про причини таких дій – жорстоке поводження з ними.

Водночас головний нарколог Львівщини Мирослава Кабанчик розповіла Львівському порталу, що такий «концтабір» для залежних від наркотиків чи алкоголю людей – далеко не єдиний на Львівщині.

«Дуже часто ми навіть не знаємо про ці центри, бо вони зареєстровані як громадські організації. І тільки за їхнім статутом можна визначити, що вони надають якусь допомогу. У жоден реабілітаційний центр ми не можемо зайти, бо вони нам не підпорядковуються.

Це дуже важливе питання, бо реабілітація психологічна потрібна узалежненим.  Але вона не затверджена на рівні уряду чи Міністерства соціальної політики. Вони (центри – ред.)собі працюють, як хочуть. Це просто перетворилося на бізнес. Дуже багато з них знімають абстиненцію («ломка»-ред.), не маючи на це ніяких підстав, не маючи ліцензії на таку медичну діяльність», – розповіла вона.

За словами медика, реабілітаційні центри не мають права лікувати, лише проводити психологічну реабілітацію. За допомогою медиків звертатись потрібно у наркологічні диспансери.

«Якщо вони не мають ліцензію на медичну діяльність, вони не мають права лікувати. Натомість мають  знімати психологічну залежність за методикою «12 кроків», як це робиться на Заході. Це є психотерапевтична програма. Фізичну залежність знімають у наркологічному закладі, а психологічної мають позбавляти психологи. Але в нас немає нормативної бази на реабілітаційні центри, немає тої програми, затвердженої в Україні, навіть тої ж «12 кроків». І ніхто не знає, чи в тому центрі роблять тих 12 кроків,  чи хтось собі їх скоротив до 7 кроків…», – зазначила М. Кабанчик

Як розповів Львівському порталу керівник ГО «Твій вибір – життя» та консультант одного з реабілітаційних центрів Ростислав Бейщак, на Львівщині є велика кількість таких закладів, і лише одиниці можуть похвалитися якісними послугами.

«У таких закладах, як в Дублянах, порушуються усі права людини, я тільки за це, щоб керівників таких центрів посадили у тюрми. Таких центрів насправді є дуже багато. У Львівській області є буквально декілька центрів, у які я би сам поїхав на реабілітацію. Решта – це сумнівні для мене центри. Які там надаються послуги, чи вони кваліфіковані, чи там порушуються права людини – це питання треба розслідувати»,- пояснив він.

Також Р. Бейщак наголосив, що часто родичі самі «запроторюють» своїх близьких у подібні заклади, аби лишень пролікувати їх анонімно.

«Люди самі шукають в Інтернеті перше, що попадається,і починають довіряти таким закладам. В людини, коли в сім’ї є така біда, їй важко комусь розповісти про це, тому часто натрапляє на такі шляхи».

Окрім того, за словами експерта, в Україні реабілітацією може займатись практично будь-хто.

«У нас немає прописаної взагалі такої професії, що є фахівці, які надають такі послуги. Відповідно, все що ви бачите, усі центри – це громадські об’єднання на внесках благодійників. В законі це не регулюється, немає ні стандартів, ні сертифікатів. Хто хоче – той і займається реабілітацією… Є багато хлопців, що кажуть, що, можливо, їм би щось допомогло, але батьки звернулись не туди, куди треба, і були певні наслідки»,- переконує він.

Ціни на реабілітацію для наркозалежних – немалі.  Чим більше популярний заклад, тим перебування там дорожче. До прикладу, у реабілітаційному центрі «Вихід Є!» тиждень перебування наркозалежного обійдеться у 7 тисяч гривень, 35 діб – від 8 до 11,5 тисяч гривень. У маловідомих центрах ціни нижчі. До прикладу, у Дублянах кажуть, що в місцевому наркоцентрі можна «пролікуватися»  за 6 тисяч гривень в місяць. Перевірити діяльність таких центрів майже неможливо, оскільки лише одиниці відкривають свої двері для медиків, які потім, дослідивши ситуацію, можуть відправити у той чи інший центр своїх клієнтів.

Що ж робити батькам, чиї діти попали у наркотичну «пастку»?

За словами Мирослави Кабанчик, перш з все, необхідно звертатись до кваліфікованих медиків – у наркологічні заклади, де лікарі вже визначать, чи необхідна людині психологічна реабілітація, чи ні.

«В першу чергу, якщо є проблема, треба звертатись до лікаря-нарколога. І тоді вже медик зможе направити на психологічну реабілітацію. Ми знаємо про одиничні центри, які дають такі результати, і туди можемо скерувати залежних», – пояснює нарколог.

На її переконання, однією із найбільш поширених причин відмов від медичної допомоги, є боязнь батьків наркологічного обліку.

«Вони всі бояться наркологічного обліку. Але справа в тому, що держава дозволяє анонімно пролікуватися тим, хто не затримані правоохоронцями, не скоїли злочинів і вперше надходять  у наркологічний заклад. Тому немає чого боятися.  Нарколог вже скаже, чи допоможе реабцентр, чи, можливо, психологічна реабілітація для того чи іншого пацієнта не потрібна», – закликає головний лікар Львівського обласного наркологічного диспансеру.

P. S. Львівський портал готовий вислухати усіх сторін конфлікту і опублікувати позицію усіх, кого стосується матеріал.

Катерина РОДАК,Львівський портал