Громада Рясне-Руської вважає, що Львів позбавляє село 400 га землі. На цій території має постати, зокрема, індустріальний парк. Селяни ж з цим не згідні і готові вдаватися до крайніх заходів – перекривати трасу Львів-Краковець, адже переконані ця земля їхня і мають документи, які це підтверджують.
«Коли розпочалося будівництво «Сіті Парку» люди вийшли з протестом і зупинили будівництво мирним шляхом і шляхом переговорів. Поставили блокпост і розпочалося чергування на цій ділянці, згодом дійшло до перекриття траси», – розповіла Емілія Смокоровська, голова Рясне-Руської сільської ради.
Утім, проблема спірних земель вникла не сьогодні і навіть не вчора, а щонайменше 10 років тому.
«Громада села і сільська рада, маючи документи на цю земельну ділянку, неодноразово зверталися до Львівської міської ради, щоб погодити не тільки будівництво «Сіті Парку», а й межу між Рясне-Руська і містом Львовом. Питання обговорювалося і розглядалося останні 10 років практично щомісяця. Однак ті переговори не привели до якогось спільного знаменника, щоб вибрати таку позицію, яка би була прийнятною і для села, і для міста», – пояснила пані Емілія.
Водночас землевпорядник Єгор Сухецький запевняє, що будь-які рішення Львівської міської ради по спірних землях незаконні, адже є документи, згідно з якими, ділянка – це землі запасу.
«Як формувалася Рясне-Руська сільська рада? До 1988 року була Ряснянська сільська рада площею 2046 га. 1988 року указам президії ВР УРСР відійшло місту Львів село Рясне і промзона, зокрема «Електрон», «Сільмаш», СКБ, «Автонавантажувач» з площею 477 га. Якщо взяти ту різницю, то за рішенням голови райдержадміністрації 1996 року формування території Ряснянської сільської ради становить 1456 га. А оскільки Львів хоче встановити межу і каже, що межа вже встановлена, не знаю яким чином, то нам залишається площа 1060 га. Ми знайшли всі документи щодо земель Львова, яким він може розпоряджатися. 1978 року указом президії ВР було затверджено межу міста Львова з площею 10 446 га. А вони зараз хочуть присвоїти ще близько 400 га Рясне-Ряської сільської ради. Та площа, на яку ЛМР зробила державний акт, це є землі запасу за межами Рясне-Руської сільської ради», – стверджує Єгор Сухарецький.
Крім того, що між Львовом і Рясне-Руська серйозний конфлікт через неузгодження меж населених пунктів, за словами юриста Романа Височанського, спірна ділянка – землі сільськогосподарського призначення. А як відомо, в Україні існує заборона на продаж такої землі. Відтак виникає питання – наскільки дії Львівської міської ради законні?
«Мешканці переконані, що землі, якими вони користувалися не один десяток років, належать їм, і вони повинні ними користуватися і розпоряджатися. Проте ЛМР продала ці землі під індустріальний парк, що призвело до суперечки. Мешканці хочуть, щоб все було вирішено мирним шляхом, не раз відправлялися до міської ради пропозиції, адже селяни зацікавлені, щоб індустріальний парк запрацював – це тисячі робочих місць, сплачені податки тощо. Львів не хоче йти на контакт з сільською громадою, а лише лобіює свої інтереси. Якщо говорити саме про цю земельну ділянку, то це землі сільськогосподарського призначення і ніколи не належали місту Львову та жодним чином не могли бути йому передані. Тому є питання, яким чином Львів продав ці землі інвестору. Думаю, це буде вирішено у судовому порядку», – каже юрист.
За словами Височанського, до селян на переговори приїжджав народний депутат, який запропонував передати Рясне-Руській сільській раді з бюджету Львова за спірні землі 25 мільйонів гривень.
«Виникає питання, чому місто Львів може взяти зі свого бюджету 25 мільйонів і віддати громаді Рясне-Руська. Виходить, що гроші вкрадуть у громади Львова. Так само, як без жодного погодження ЛМР змогла взяти землі, які належать громаді села і якими вона користувалися не одне десятиліття. Спочатку була домовленість з інвестором про призупинення робіт на період переговорів до моменту вирішення спірних питань. Однак він не дотримався домовленості і відновив будівельні роботи – почав встановлювати паркан. Що, звичайно, обурило мешканців. Ігнорування громади, призвело до перекриття дороги. І тільки тоді це привернуло увагу ЛМР», – наголосив Роман Височанський.
У Рясне-Руська наголошують, що не проти індустріального парку, адже розуміють, що це нові надходження до бюджету, а також тисячі робочих місць, але потрібно шукати рішення, яке б задовольнили всі сторони, і на сьогоднішній день громада готова віддати Львову 200 га, але не 400.
«Ми маємо проект формування території, який є затверджений і за яким дана земельна ділянка належить Рясне-руській сільській раді. Сьогодні ми продовжуємо переговори. Потрібно не тільки виділяти кошти, а насамперед встановлювати межу. 400 га – це не 40 соток і навіть не 4 га. Ми пропонуємо цю земельну ділянку розділити порівну, адже розуміємо, що Львову треба розвиватися», – каже Емілія Смокоровська.
Такі дії з боку Львівської міської ради штовхають селян боротися за свої права у той спосіб, яким вони бодай здатні привернути увагу чиновників.
«Для людей в селі земля – святе питання. Люди користувалися городами на тій території подекуди 30 років, а тепер вони поставлені перед фактом, що ту землю у них забрали, тому це не просто обурює, а штовхає на такі речі, від яких нам, наразі, вдається людей стримувати. Від 20 січня у нас вже є цілодобове чергування через сміттєсортувальну і сміттєпресувальну лінії. І ми будемо стояти доти, доки це питання не вирішиться на користь ряснянської громади. Смітника з себе ми робити не будемо. Щодо землі, то люди не поступляться. Вживаються заходи, щоб розколоти громаду Рясне-Руської. Зараз є дорожня карта вирішення цього питання шляхом компромісу. Але міська рада не поступається і не висуває якихось прийнятних для усіх умов. Ми просимо, щоб залучалася громада. І не дозволимо, щоб нашу гідність принижували», – заявив волонтер і активіст Валерій Панібратюк.
Раніше мер Андрій Садовий заявив, що землі, через які сьогодні триває суперечка – належать місту.
«Ми маємо всі необхідні документи для будівництва. Я переконаний, що цей парк буде… Це надзвичайно важливий масштабний проект і замість того, аби блокувати, я пропоную державним мужам одуматися і підтримати це проект. Не заважайте створювати робочі місця для людей», – розповів мер Львова.
Стосовно того, чому у людей у зв’язку з будівництвом відбирають городи, Садовий відповів, що це є міська земля. «Доки вона не була нам потрібна, ми спокійно відносилися до того, що там був город. Але місто має право розширюватися», – резюмував Садовий.
Нагадаємо, ще у грудні 2015 року конкурсна комісія одноголосно визначила ТзОВ «СіТіПарк Львів», яка є філією голландської компанії «СТР», переможцем інвестиційного конкурсу з будівництва індустріального парку «Рясне-2».
Згідно з бізнес-планом інвестора, він планує вкласти у будівництво майже 50 млн євро і розмістити на 100 тис кв м близько 20-30 компаній, серед яких Bosch, Siemens, LEGO та інші. А також завдяки індустріальному парку, мають з’явитися понад три тисячі робочих місць.
Але вже невдовзі свої претензії на земельну ділянку у 23 га, де має постати індустріальний парк, пред’явила Рясне-Руська сільська рада. Тим часом Львів отримав від інвестора за неї 52 мільйони гривень.
Згодом виявилося, що це тільки вершина айсбергу, до земельної транзакції пильніше придивилася Генеральна прокуратура і виявила, що реальна ціна землі значно вища. Згідно з нормативно-грошовою оцінкою, – 140 мільйонів гривень. У Львівській міській раді були проведені обшуки і вилучено документи.
«Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Львівської міської ради зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби уклали з ТОВ «СіТіпарк Львів» договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 23,4913 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Тараса Шевченка (промислова зона «Рясне-2, ділянка 1-1, кадастровий номер 4610137500:12:003:0006) за ціною 52 522 246 грн., проте нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 140 029 290, 17 грн., що спричинило тяжкі наслідки», – йдеться у матеріалах справи.
Справу сьогодні розглядає Печерський районний суд Києва.
