putinГрупа "Геть московських попів з Галичини" у Фейсбук поширила інструкцію як змінити підлеглість УПЦ МП - опубліковано витяг із посібника «Право віруючих на зміну підлеглості». Зокрема, у публікації описано сім кроків, які допоможуть вірянам у законний спосіб змінити церковну юрисдикцію.

Сім кроків на шляху до зміни церковної юрисдикції (підлеглості)

Це право гарантоване ч.2. ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»
«Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості».

КРОК 1

Створення ініціативної групи для скликання і проведення загальних зборів православної громади щодо зміни належності (юрисдикції). Група повинна становити мінімум 2-3 особи.
Ініціативна група має означити орієнтовний план дій, а саме:

• визначитися із загальною спрямованістю своїх дій (що, і яким чином досягається);

• розділити стратегічні напрями на конкретні етапи і визначити відповідальних за кожен етап;

• визначитися із часом реалізації кожного етапу і напряму загалом (встановлення мінімальних і максимальних строків із реалізації кожного із визначених завдань);

• налагодити контакти та співпрацю із тим релігійним (церковним) центром, до якого прагнуть приєднатися (встановлення контактної особи, отримання юридичної, методичної та організаційної допомоги, літератури).

КРОК 2

Надання людям об’єктивної інформації щодо історії та сучасного стану православ’я в Україні (брошури, книги, відеоматеріали тощо). Створення бібліотечки друкованих видань. Організація обговорення отриманої інформації.

Типовою помилкою багатьох ініціативних груп є акцентування уваги лише на підготовці та проведенні загальних зборів віруючих. Проте, як свідчить практика, на цих зборах часто відбувається спростування очевидних фактів російської пропаганди, які роками нав’язувалися із московського центру.

Сприйняття людьми нових фактів, визнання помилок – процес тривалий у часі. Часто люди «не чують» своїх співрозмовників, оскільки прийшли на зібрання відстоювати свою позицію, а не слухати чужі аргументи, якими б переконливими вони не були. А тому збори, фактично, перетворюються на з’ясування стосунків і можуть призвести до розколу громади, зростання антагонізму між жителями населеного пункту.

Тому свою роботу слід розпочати із роз’яснення своїм одно¬сельчанам, сусідам (знайомим, близьким) проблеми наявності чужої для України Московської патріархії у формі Української Православної Церкви. Адже помилковою є думка, що всі однаковою мірою цікавляться церковною історією.

А тому слід підбирати відповідні статті (книги, брошури), роздатковий матеріал, де б висвітлювалися такі питання:

• Якою була історія Київської православної митрополії Константинопольського патріархату до політичного входження України у склад Московської імперії.

• Яким чином і коли з’явилася в Україні Московська патріархія. Чому понад ЗО років (аж до 1686 року) Київська митрополія всіляко нехтувала пропозиціями перейти у Московську Церкву.

• Які події в історії православ’я відбувалися в Україні на початку XX століття.

• Як і чому Українська Автокефальна Православна Церква та Київська митрополія Московської патріархії були реорганізовані в Українську православну Церкву Київського патріархату.

• Чому Українська Православна Церква Московського патріархату обманює своїх віруючих, заперечуючи свою належність до Руської (Російської) Православної Церкви.

КРОК З

Запрошення лектора (науковця, вчителя історії чи зацікавленої особи, яка підготовлена із цього питання) для виголошення лекції з історії православ’я в Україні, особливостей державно-церковних відносин тощо.

ЗАВДАННЯ ЛЕКТОРА: закріплення і систематизація знань віруючих про свою Церкву, актуалізація питання ідеологічного відділення від Церкви країни-агресора.
Отримати дієву допомогу в організації лекцій можна передусім у навчальних структурах УАПЦ чи УПЦ КП (семінаріях чи академіях), а також у вчителів чи викладачів місцевих шкіл чи ВУЗів.

КРОК 4

Підготовка до загальних зборів мешканців населеного пункту (якщо тут лише православний храм) або до загальних зборів всіх тих віруючих населеного пункту, які декларують себе прихожанами цієї православної парафії, складається з наступних етапів:

1. Формування списку учасників загальних зборів громади. Бажано цей список завірити у місцевому органі самоврядування (міській/сільській раді). У списку мають бути зазначені прізвище, ім’я та по-батькові учасника зборів, його дата народження, виділено місце для підпису.

2. Організація належного і завчасного сповіщення учасників зборів щодо часу і місця проведення зборів. Зокрема, виготовлення і вивішення оголошень, оповіщення через всі доступні канали комунікацій (соціальні мережі, радіо тощо).

3. Організація місця проведення (клуб чи інше приміщення). Забезпечення, за необхідності, звукопідсилюючою апаратурою тощо.

4. Письмове сповіщення місцевого відділення поліції/міліції про проведення зборів та подання заявки на забезпечення правопорядку.

5. Письмове сповіщення місцевих органів влади про проведення зборів та запрошення їх представників.

КРОК 5

Проведення зборів.

1. Організація проходження до зали учасників зборів відповідно до складених списків учасників і гостей.

Московська патріархія практикує привезення так званих «церковних тітушок» – семінаристів або ченців із найближчих монастирів, а також жителів із тих населених пунктів, де позиції «руського міра» ще залишаються сильними, аби завадити проведенню зборів. У такому випадку слід негайно викликати представників силових структур району (області) для встановлення осіб приїжджих, з’ясування мети їх приїзду і т.ін.

Обов’язково слід вимагати від представників поліції/міліції складення відповідних протоколів на зайд – повторний їх приїзд можна буде витрактовувати як злісне хуліганство, що несе більш суворе покарання, аніж усне/письмове попередження.

2. Обрання голови зборів та президії, секретаря зборів та лічильної комісії.

3. Організація виступаючих (обґрунтування необхідності змін), формулювання чітких пропозицій щодо внесення змін до діючого Статуту громади, обрання визначених Статутом органів.

4. Висунення пропозицій, голосування і підрахунок голосів.

5. Оформлення і підписання протоколу зборів.

КРОК 6

Перереєстрація громади в іншій юрисдикції (підлеглості) шляхом внесення змін і створення нової редакції вже існуючого Статуту УПЦ МП.

Подання необхідного пакету документів, що включає оригінали протоколу зборів, списку присутніх, а також (за наявності) оригіналів Статуту та посвідчення про реєстрацію до реєстраційного органу обласної державної адміністрації (ОДА).

Після реєстрації нової редакції Статуту в ОДА, подається копія Статуту та інші необхідні документи до районної реєстраційної служби, яка видає свідоцтво про реєстрацію юридичної особи. Після цього громада реєструється у Державній фіскальній службі як неприбуткова організація.

КРОК 7

Подальша робота активу громади та нового священика із утвердження віруючих у своєму виборі. Створення бібліотеки з історії Українського православ’я, української історії. Проведення лекцій, презентацій книг, зустрічей із однодумцями тощо.

Ефективною і перспективною є організація роботи недільної школи, організація дозвілля чи гуртків молоді.