knyga4Російських книжок в Україні поменшає. Принаймні, перші три місяці цього року ввіз книг з РФ офіційно заборонений, а з 1 квітня видавничу продукцію можна буде імпортувати лише за спеціальними дозволами. Що це означає для книжкового ринку і чи скористаються цим шансом українські видавництва?

Варто зазначити, що не йдеться про повне ембарго на російські книги, ідея якого обговорювалася ще рік тому, але не отримала достатньої підтримки. Натомість 8 грудня Верховна Рада ухвалила законопроект №5114 «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», який вступив у силу з 1 січня цього року, тобто аж на четвертий рік війни з Росією.

Заборони і перехідний період

Прийнятий українським парламентом закон передбачає заборону ввезення книг з антиукраїнським змістом з території держави-агресора і тимчасово окупованої території України. Зокрема, має бути запроваджений дозвільний принцип для книг російського походження. Це не стосуватиметься російськомовних книг, виданих в Україні (за винятком окупованих територій).

Тобто видавнича продукція може бути ввезена на митну територію України і поширена на її території за умови наявності дозволу. Без дозволу громадяни можуть завозити книги у ручній поклажі або супроводжуючому багажі у кількості до 10 примірників.

Закон визначає, що забороняється випускати, виготовляти та розповсюджувати продукцію, яка містить матеріали (вислови, заклики), спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Також забороняється випускати, виготовляти та розповсюджувати продукцію, яка пропагує державу-агресора, зокрема її органів влади, представників органів влади, працівників культури та інших сфер держави-агресора, які публічно підтримують окупацію території України.

Аналіз і оцінку книг, які завозяться з Росії, буде здійснювати спеціально створена експертна рада. Підставами для відмови у видачі дозволу також буде подання неповного пакету документів та виявлення недостовірної інформації в них.

Розповсюдження видавничої продукції з держави-агресора без наявності відповідного дозволу тягне за собою накладення на розповсюджувачів штрафу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожний випадок такого поширення, вчинене вперше, і в розмірі 50 мінімальних заробітних плат за кожний наступний випадок. Продукція у такому разі має бути вилучена.

До 1 квітня цього року триватиме перехідний період, поки не будуть прийняті постанови Кабміну, які, власне, визначать механізм надання відповідних дозволів. У цей час завезення книг з Росії офіційно закрите, водночас можна ввозити приватно до 10 екземплярів, але ніяких санкцій за продаж російських книг немає. Тобто фактично у розповсюджувачів є час розпродати ті книги, які були завезені раніше.

Шанс для українських видавництв?

На своєму офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо повідомило, що працює над проектами відповідних урядових нормативно-правих актів. Поки цих документів немає, залишається незрозумілим механізм, яким чином положення цього закону будуть реалізовані.

Однак уже зараз можна очікувати, що російських книжок на українському ринку поменшає. Хоча закон передбачає заборону лише пропагандистської літератури, однак запровадження складної бюрократичної процедури для отримання дозволу, очевидно, значно ускладнить життя імпортерам, які завозять книжки з РФ.

А отже, в деяких українських видавців є надії, що це потенційно звільнить місце на ринку для виданих в Україні книг.

На думку директора видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького, у видавничій сфері цей процес відбуватиметься повільніше, ніж з телебаченням і кіно, але «це шанс дати запрацювати механізмам ринку і розвинути творчий потенціал наших письменників, вчених, фахівців у всіх галузях знань і потенціал ринку перекладів українською».

«У 1991 році, коли розпався СРСР, 40% видання книг російською мовою для всього Союзу було зосереджено в Україні. Це був величезний інтелектуальний потенціал видавців, авторів, редакційних працівників. До 1999 року ця цифра впала до 15%, до закінчення 2008 – до 3-4%, але не відбулося очікуваного переміщення зусиль в бік книг українською мовою, їх тираж упав також дуже відчутно.

Зараз ми маємо практично нульову позначку, досягнуту в 2015 році, після якої почалося мінімальне зростання за кількістю найменувань виданих в країні книг.

Акуратність тих, хто випише кабмінівські документи про порядок імплементації нового закону, і стане тим лакмусовим папірцем, який і покаже, чи буде у нас чергова реінкарнація базару з чорним ринком піратських і контрафактних російських книг, або російськомовна частина ринку буде зайнята вітчизняним виробником, в тому числі і філіями російських видавництв (яких вистачає у нас на ринку) в поєднанні з невеликою кількістю ввезення малотиражної продукції, важливою для тих галузей знань, в яких немає українських аналогів», – зазначає він.

Колапс для книгарень?

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін натомість критично оцінює ухвалений парламентом закон і називає його політично-популістським, адже, стверджує він, виконати деякі його положення наразі фізично неможливо.

«Але маємо те, що маємо. Тому зараз дуже багато залежить від того, які будуть супровідні регламентуючі документи. Ми дали своїх представників у комісію Держкомтелерадіо, яка займається розробкою всіх підзаконних актів. Думаю, що у найближчі два-три тижні мусить бути якась більш конкретна інформація», – зазначає він.

Афонін припускає, що весна і весь 2017 ознаменується певним колапсом для української книжкової торгівлі, адже, за його інформацією, книгарні не зможуть зводити кінці з кінцями лише за рахунок продажу виданих в Україні книжок. За його словами, визначити точну кількість книг, які до цього часу легально і нелегально ввозилися в Україну з РФ, складно. Загалом співвідношення між виданими в Україні і в Росії книгами на українському ринку було приблизно 50/50. При чому на Західній Україні 60/40 в бік українських книг, а на Східній – так само, тільки в бік російських видань.

«Так звана ринкова книга чи книга у загальному доступі за минулий рік, окрім підручників для загальноосвітньої школи і супровідної літератури, типу посібників і методичок, за розрахунками нашими і Книжкової палати, складе десь 22 млн примірників. Якщо на територію України розкинуть цю кількість книжок, то жодна більш-менш пристойна книготорговельна точка не зможе вижити за рахунок реалізації», – зазначає президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.

Він пояснює, що хоча закон передбачає заборону на ввезення лише тієї літератури, яка має пропагандистський характер, загалом цей документ створює дуже складні умови для імпортерів.

«По-перше, імпортер має привести комісію, яка на громадських засадах буде працювати і переглядати всі книжки у поставці, незалежно від того, про що в них йдеться. А в одній поставці це може бути 1,5-3 тис. найменувань. По-друге, імпортер мусить подати нотаріально завірений список, де будуть підписи всіх власників прав на конкретне видання. І по-третє, на кожну назву книжок мусить бути написаний експертний висновок, при чому не визначено, хто може виступати в ролі експертів. І ці експертні висновки українською мовою мусять бути завірені підписом власника прав.

Раніше щорічно в Україну заходили близько 100 тис. назв книжок. Це і художня, і технічна, і наукова, і інша література. Я не уявляю, як це може бути реалізовано, якщо комісія змушена буде переглядати щоденно по 500 книжок і експертних висновків. Хоча я не розумію, навіщо ці експертні висновки, адже все одно вся відповідальність покладається на імпортера», – каже Афонін.

Він прогнозує, що наслідком таких нововведень може бути швидке відкриття в Україні філіалів російських видавництв, які будуть оформлятися, як українські.

Стосовно підтримки власне українського книговидавництва, то, на думку фахівців, тут не достатньо офіційно заборонити певну кількість російських книг, адже без адекватних заходів держави щодо боротьби з піратством і контрафактом українській книжковій торгівлі буде не просто.

«Кабінет Міністрів і Верховна Рада мусять також запропонувати компенсаторні механізми. Зокрема, це питання кредитування галузі, дотації на наукову і технічну літературу, яка сьогодні потрібна для реформування економіки, виробничої сфери, агросектору. На жаль, поки що більш-менш точної інформації ми не маємо, тому всі залишаємося в стані очікування – що ж буде запропоновано крім того, що ми вже маємо», – зазначає Олександр Афонін.

Тетяна Штифурко, ZIK

загрузка...