Біля міста Золочів за 65 кілометрів від Львова сталася одна з найбільших авіакатастроф, у якій загинуло 94 особи. В небі зіткнулися Ту-134 з пасажирами на борту і військовий Ан-26, який віз вище керівництво ВПС Прикарпатського округу. Це сталося 3 травня 1985 року, пише Gazeta.ua
Про трагедію досі мало хто знає. Адже інформацію про неї одразу засекретили. Лише в 1992 році в журналі "Цивільна авіація" була опублікована стаття про обставини авіакатастрофи в небі над Львовом.
Ту-134А виконував рейс Таллінн-Кишинів з проміжною посадкою у Львові. Лайнером керував Герой Соціалістичної праці, льотчик першого класу Н.Дмітрієв. Екіпаж складався з шести чоловік, в салоні перебували 73 пасажири - 65 дорослих і 8 дітей. Цим рейсом летіли видатний художник-графік - "львівський Дюрер" Олександр Аксінін, і перспективний молодий естонський тенісист Аларіх Ліндмее.
О 12 годині дня, коли Ту-134А був на підльоті до Львова, із Львівського аеропорту вилетів військово-транспортний Ан-26, який який повинен був доправити до Москви керівництво ВПС Прикарпатського військового округу. На його борту було 6 членів екіпажу і 9 пасажирів, включаючи командувача генерал-майора авіації Є.Крапівіна, члена військової ради округу генерал-майора В.Доценка, начальника штабу С.Волкова. Також на літаку летіли обидва сини Крапівіна — курсанти військових училищ Андрій і Олександр. Пілотував Ан-26 один з найдосвідченіших екіпажів.
Обидва літаки повинні були пролетіти над Золочевим, де у цей день була хмарна погода. Проте, у цей час в небі знаходився і третій борт - Ан-24. Диспетчер львівського аеропорту просто переплутав його на екрані радара з військовим Ан-26 і неправильно визначив відстань між літаками. Не перевіривши свої розрахунки він поспішив передати військовий літак диспетчеру східного сектору та направив Ту-134 в той же коридор, де летіли військові.
Екіпажі лайнерів побачили один одного через розриви в хмарах приблизно за 5-6 секунд до аварії і різко відвернули вправо. Але через малу відстань літаки зіткнулися лівими площинами о 12:13 на висоті 3 900 м в 6 км від Золочева. Від удару у "Антонова" відірвало крило, Ту-134 розвалився в повітрі, і пасажири загинули майже миттєво. Коли транспортник падав, запис "чорного ящика" продовжувався ще сім секунд. На плівці чути сповнені жаху крики пасажирів – мабуть, двері в салон виявилася відчиненими.
О 12.20 у військову частину 3350, дислокованої в районі Золочева, зателефонував невідомий: "Щойно чув у повітрі сильний удар. Біля ферми впали уламки літака!". Особовий склад частини підняли по тривозі і напрравили до місця авіакатастрофи. Незабаром туди ж прибули пожежники, але рятувати вже було нікого. За свідченнями очевидців земля на площі в кілька квадратних кілометрів була всіяна дрібними уламками і закривавленими шматками людських тіл.
Головними винуватцями авіакатастрофи були визнані "диспетчер підходу", 48-річний "списаний" льотчик П.Савчук і його безпосередній начальник, 32-літній керівник польотів О.Квашнін. Обидва отримали тривалі тюремні терміни.
В пресі з'являлись припущення про інші причини трагедії, зокрема – помилки пілотів і начебто неправильно виставлений барометричний висотомір на Ан-26. Військовий літак вилетів майже на півгодини пізніше від регламентованого часу. За розкладом руху літаки не повинні були зустрітися. На обидвох повітряних суднах не працювали локатори, тож "запеленгувати" зближення один одного літаки не могли.
