Цього дня, 28 листопада, у 1970 році загинула за «нез‘язосаваних обставин», за всіма ознаками, від рук КҐБ - Алла Горська. Мисткиня, художниця, співорганізаторка протестів проти арештів шістдесятників у 1965-1968 рр., лідерка свого покоління.
10 фактів із життя Алли, що була двигуном інтелектуального опору, талановитою художницею і, за спогадами друзів, надзвичайно світлою людиною:
1. Народилася в Ялті і до 14 років жила в Ленінграді. Виховувалася у російськомовному середовищі. Закінчуючи Київську художню школу, Алла не могла написати твір на випускному іспиті з української літератури - довелося списувати. У художній інститут Горська, як медалістка, вступила без екзаменів. На прохання батьків її звільнили від української. Втім дівчина взялася за самостійне вивчення мови.
2. Разом із Василем Симоненком та Лесем Танюком розкрила та оприлюднила інформацію про масові поховання жертв червоного терору у Биківні. Василеві Симоненку це відкриття коштувало життя. У Черкасах йому в міліції відбили нирки. 1963-го поет помер. Горській погрожували по телефону.
3. У 1964 р. була співавторкою вітража із зображенням Тараса Шевченка у Київському університеті, який міський обком Компартії наказав ректорові знищити. Тоді ж була перша спроба вигнати Аллу зі Спільки художників. Мисткиня запротестувала і поїхала до Москви, відстоявши своє право лишитися у спілці. Втім за час від’їзду у Алли в квартирі встановили «прослушки».
4. Коли наприкінці 1960-х почалися арешти, їздила в табори до своїх друзів та однодумців, зокрема, до художника Опанаса Заливахи в Мордовію. На волі опікувалася родинами арештованих, надавала притулок у себе вдома.
5. 1968-го Горська підписала колективний лист-протест на ім'я керівників СРСР, у якому вимагали припинити в СРСР порушення принципів соціалістичної демократії й норм соціалістичної законності.
6. Колективний лист-протест газета «Правда» назвала «антирадянським» і вимагала від підписантів каяття. Горська не зняла свого підпису. Тоді її остаточно виключили зі Спілки художників. "Краще, - написала Алла Заливасі в зону, - бути похованим на цвинтарі людиною вбитою, ніж поза цвинтарем самогубцем-зрадником".
7. Довгий час Аллі відмовляли у роботі, спецслужби ширили чутки, що Горська очолює у Києві бандерівську терористичну групу.
8. У той складний період однодумець Алли її чоловік Віктор Зарецький починає віддалятися від дружини, вважаючи, що громадська діяльність шкодить мистецтву і родині.
9. Останні роки перед смертю Аллу викликають на допити і намагаються схилити до співпраці, але дарма.
10. 28 листопада 1970 р. рано вранці Алла Горська вийшла з дому і мала їхати у Васильків. Вона попередньо домовилась із своїм свекром, що забере швацьку машинку «Зінгер», виробництва початку століття – родинну реліквію. А вже 2 грудня 1970 року художницю знайшли мертвою з переломом основи черепа в льоху у будинку свекра Івана Зарецького, тіло якого днями раніше виявили поруч залізничної станції Фастів.
