sokilnykyУ контексті історії адміністративного поділу Львівської області особливий інтерес представляє досвід адміністративних реформ перших років радянської влади. Ліквідувавши попередній адміністративний поділ, радянська влада натомість створила велику кількість малих районів. Очевидно, метою був якомога жорсткіший контроль центру над периферією, чого вимагала також політика радянізації.

Водночас тоталітарні стандарти передбачали перерозподіл коштів, притік інвестицій в ті малі села та міста, яким на короткий час пощастило стати «центрами». З того часу до наших днів залишилася система охорони здоров’я (лікарні, поліклініки, стоматологічні поліклініки; особливо ті, які пережили «оптимізацію» Партії регіонів і, на жаль, сучасної влади), культурна інфраструктура (бібліотеки, будинки культури) тощо. Тому досвід адміністративних реформ 1939-1941 рр. мав не лише негативні, а й позитивні риси. Тим не менше, вже під час написання історії міст і сіл Львівської обл. (вийшла з друку 1968 р.) авторам рекомендували не акцентувати уваги на попередньому адміністративному поділі. Саме тому, зокрема, там відсутня інформація про перипетії формування території Пустомитівського району.

Отже, 1940 р. підльвівське село Сокільники (тепер фактично з’єднане з Львовом по вул. Стрийській) стало районним центром Львівської області. Зауважмо – всупереч стандартам тодішніх уявлень про адміністративне планування, згідно яких районний центр мав би знаходитися посередині території району, а не скраю. Чому так – невідомо. Але чи не одразу було заплановано перемістити адміністрацію району до Пустомит. Задум реалізували 1945 р. Ось як пояснює переїзд адміністративних органів влади Сокільницького району до Пустомит автор популярного нарису історії Сокільників: «Партійному і радянському керівництву Сокільницького району, сформованому у м. Шумську (Тернопільщина) не дуже припав до душі райцентр, в якому мали діяти за скеруванням. Чи то бракувало відповідного комфорту, чи надто близько було до обласного керівництва, проте чомусь частина провідних районних партпрацівників наполягала на тому, аби перенести центр району в Пустомити, пояснюючи це тим, що у цьому містечку, на відміну від Сокільник, вдосталь підходящих приміщень (колишній панський палац пансіонат та численні вілли на ліквідованому совєтами сірководневому курорті) для розташування установ виконавчих і партійних органів влади. Правда, не було згоди і постанову райвиконкому про розміщення райцентру в Сокільниках від 28 серпня 1944 року підписало тільки чотири з восьми членів виконкому. Серед тих, хто прямо висловився за райцентр у Пустомитах були голова виконкому Кретов, а потім змінили свою думку на його підтримку Попов (НКГБ) Сушко (НКВД) і райвійськкомат. Незабаром усе керівництво таки переїхало у Пустомити, а в 1948 році район було перейменовано у Пустомитівський» (Головатий Ю. Сокільники. Історико-краєзнавчий нарис. - Львів: "Каменяр", 1997. - с.49)

Здогад автора популярного нарису історії Сокільників про побутовий комфорт житлового сектору Пустомит викликає сумніви. Ось що читаємо про Пустомити в відомому довіднику для туристів Мечислава Орловича: «Пустомити (19 км), малий купальний сірчаний заклад з рестораном і декількома віллами; відвідуваність 150-200 осіб. Покої 1,5 – 3 к. за добу. Ледве чи ситуація кардинально змінилося під час перманентної економічної кризи в міжвоєнній Польщі. До того ж ті кілька дерев’яних вілл могли й не пережити другу світову війну (зараз від них не залишилося й сліду). 

Тож справа, мабуть, в іншому. Чимало місця серед протоколів Сокільницького райкому партії в 1944-1945рр. (зберігаються в Державному архіві Львівської обл.) займають нотатки про обговорення аморальної поведінки «силовиків»; особливо – керівника НКГБ Попова, його підлеглих та міліціонерів. Як правило, звинувачення полягали в алкоголізмі й корупції (передовсім – привласнення майна репресованих). Попов відзначився регулярними нічними пиятиками в Сокільниках і селах району із стріляниною. Під час такої «вечірки» в одному з сіл загинув дільничий міліціонер. За це перший секретар Сокільницького райкому Микола Павлович Коваль притягав пияків до відповідальності по партійній лінії (догана, догана із занесенням в партійну облікову картку тощо), поки не домігся усунення з району Попова, а також прокурора (який, приїхавши на пожежу якоїсь сільської споруди п’яним, привселюдно побив мешканку села). Це може пояснити також чому «силовики» саботували його ініціативу про збереження адміністративного центру в Сокільниках. До речі, сам М.Коваль – єдиний зі складу райкому партії хто працював тут у 1939-1941 рр. Він очолював Пустомитівський райком КПРС ще й 1965 р.

Отже, історія формування  Пустомитівського району не позбавлена фактору випадковості: якби енергійний секретар Сокільницького райкому зумів би приструнити своїх підлеглих і домігся б їхньої підтримки, цілком можливо, що йому б вдалося відстояти Сокільники як районний центр.

Завершуємо публікацію уривком з протоколу засідання Сокільницького РК КП(б)У, на якому розглядалася пропозиція залишити адміністрацію району в Сокільниках. Рукопис. Протокол написаний старанним каліграфічним почерком фіолетовим чорнилом і виправлений М.Ковалем синім чорнилом. Збережено правопис і мову оригіналу. Як і в інших протоколах, підпис секретаря відсутній. Протокол обговорення відсутній. Очевидно, ініціативу М.Коваля не підтримали, тому він викреслив у протоколі прізвище голови Сокільницького виконкому Кретова, а також своє. З цієї ж причини цей документ поза райком КП(б)У, ймовірно, не вийшов. Хоча історичний нарис про Сокільники авторства Ю.Головатого свідчить про те, що ця інформація продубльована також у інших джерелах.

Перше засідання бюро Сокільницького районного комітету КП(б)У в Пустомитах відбулося 3 лютого 1945 р. Перший протокол Пустомитівського РК КП(б)У – від 30 листопада 1946 р. Згідно з Вікіпедією, район перейменували на Пустомитівський у грудні 1946 р.

 

Протокол №2

Засідання Сокільницького РК КП(б)У від 26.VIII.1944. Присутні члени райкома РК КП(б)У тт. Коваль М.П. Невоєнний Г.А. Кретов В.Т. Попов Е.Ф. Гаврилюк М.В.

Порядок денний

(...)

2. Про районний центр Сокільницького р-на (т. Коваль)

II. О районном центрі Сокільницького района.

Постановлением Верховного Совета УССР от 5 [8 – виправлення М.Коваля] / I – 1940 г. районным центром Сокольницкого района было утверждено с. Сокольники, расположенное в 6 километрах от г. Львова.

Сокольницкий Исполком Райсовета и райком КП(б)У в начале начал размещался в этом селе, потом было решено, что более удобно разместить районный центр в с. Пустомыты находящееся в 18-ти километрах от г. Львова. 

По вопросу размещения районного центра в с. Пустомыты было согласие Исполкома Областного Совета депутатов трудящихся и обкома КП(б)У как временно до решения этого вопроса в правительстве.

Размещаясь в с. Пустомыты, имеются лучшие помещения для размещения районных организаций, приближается к 3м известковым заводам и будет находиться более в центре района, проходит железная дорога Львов – Стрый.

Исполком райсовета депутатов трудящихся и райком КП(б)У считает, что в настоящее время необходимо решить вопрос о размещении районного центра там, где он утвержден правительством, т.е. в с. Сокольники.

Размещение районного центра в с. Сокольники вызывается следующим обстоятельством:

1) В с. Сокольники имеется достаточно помещений, чтобы разместить все районные организации.

2) С. Сокильники является компактным самым большим селом в районе с населением более 4 000 тысяч жителей и более 800 дворов, а с. Пустомыты является селом хуторского типа, разбросанное с населением около 1500 жителей и до 400 дворов.

3) С. Сокольники расположено в 6 килом. от г. Львова на стыке 2х шоссейных дорог, одной из них центральной Львов – Стрый, а другой Львов – Щирец – Стрый, в результате чего все население района имеет тягу к промышленному и торговому центру г. Львову.

В районном центре Пустомыты нет даже базара, так как все свои продукты с/х население района направляет в г. Львов.

4) Расположение районного центра в с. Сокольники даст возможность лучше обслуживать села, которые расположены за центральным селом [має бути «дорогой?» – І.Ч.] Львов – Стрый, как то: село Кугаев, Загирье, Вовков, Милятичы, Солонка, Журавка. Эти села находятся в районе центральной асфальтированной дороги и им значительно удобнее иметь связь с районным центром с. Сокольники, чем по просеченным дорогам, такое же самое расстояние (12-15 км) с районным центром Пустомыты.

Кроме этого, 14 сел из 23 свои продукты с/хозяйства по обязательным поставкам доставляют в г. Львов через с. Сокольники.

5) В с. Сокольниках имеется прекрасная средняя школа, где могут успешно обучаться дети приезжих работников; в с. Пустомыты имеется плохая средняя школа в неудобном месте и размещена в плохом помещении.

6) В с. Сокольники, учитывая его природные географические расположения, а также большую населенность, имеет перспективу роста в его экономическом и культурном развитии, а также в подготовке и воспитании кадров.

7) Оставляя районный центр в узаконенном правительством месте с. Сокольники, район по-прежнему остается компактным в расположении сел. [Расстояние] от районного центра характеризуется такими даннымы:

До 5 килом. Сокольнык 4 [чоловик - ?] Пустомыты 8 с от 5-10 км. Сокольныкы 6 с/с Пустомыты 7 с/с от 12-12 км Сокольники 7 с/c Пустомыты 2 с/ст. от 15-17 км. Сокольники 2 с/с Пустомыты 2 с /с.

Кирпичный завод расположен на одинаковом расстоянии, что до Пустомыт, что до Сокольников спиртные заводы: один расположен больше к Сокольникам на 2 км, один на одинаковом расстоянии и один дальше на 7 км.

Известковые заводы будут расположены на 10 км от центра. Таким образом, расположения районного центра С. Сокольники ни в коем случае не удаляет район на большее расстояние от сел и основных промышленных предприятий района.

8) Размещение районного центра Сокольницкого р-на с. Сокольники – так же и той необходимости, что Сокольницкий р-н является природным районным г. Львова, что будет иметь громадное значение для политического и культурного роста кадров, район лучше

будет связан с областью, будет лучше обслуживать трудящихся города Львова продуктами хозяйства.

Исходя из вышеизложенного райком КП(б)У постановляет:

1. Просить исполком областного совета депутатов трудящихся и обком КП(б)У разрешить разместить р-ный центр Сокильницого р-на в утвержденном правительством месте Сокольники.

2. Для лучшего благоустройства районного центра просить исполком областного совета депутатов трудящихся и обком КП(б)У асигновать 50 тыс. рублей.

[Председатель Сокольницкого исполкома депутатов трудящихся Кретов – викреслено М. П. Ковалем] 

[Секретарь райкома КП(б)У Коваль – закреслено ним же]

Державний архів Львівської обл. Ф.36. Оп.1. Спр.2. Арк. 4-6. Протоколы заседаний Пустомытовского (Сокольницкого) райкома КП(б)У. 24.08 – 26.12. 1944

 

Дана стаття надана Форпосту відомим львівським істориком Ігорем Чорноволом і є уривком з його нової книги «Нариси з історії Галичини», що ось-ось має вийти з друку. 

 


 

загрузка...