Тихий серпневий вечір 1944 року в Лабовій біля Криниці на українській Лемківщині, греко-католицький священик з їмосьцю і трьома доньками та внуком збирались вечеряти. Раптом знизу, по дорозі, що вела на плебанію, почувся тупіт ворожої стройової сотні. Українці добре знали, що це означає – на акцію йде загін польської Армії крайової. Отже, всім належало втікати до лісу. Мій дід з бабусею не могли поспіти за молодими й залишились чекати на свою долю. Вибравшись на гірку, комендант АК скомандував: «Спаліць то українскє гняздо».
Вбили спочатку псів, вівчара Гультяя і пуделя Гривка, потім запалала плебанія. Церкву не чіпали – «Тутай бендзе косцьол!». А в отій церкві, рік перед тим, великі українські художники Василь Кричевський, Леонід Перфецький та Богуцький розписали ікони і вітражі. Всі вони жили на плебанії у моїх дідуся і бабусі впродовж 1943 року. Нині це – польська власність.
Командир бандитів (його кличка –ТАТАРИН) був довго в акції, і не знав вказівку централі про список українців, яких мали убити відразу – а там мій дідусь був на першому місці! Про це написав Отець Ректор УКУ Богдан Прах в своїй фундаментальній книжці про УГКЦ на Лемківщині! Подумайте: якась бандитська структура складає списки для вбивства мирних українців і називається “Польскє паньство подзємне”! Бандитське паньство! Українці таких списків ніколи не складали – от вам і уся різниця!Тими бандитами поляки гордяться!Куди там Бандері і Шухевичу,їм таке і до голови не приходило...складати списки на вбивство. Та ці польські бандити повинні були сидіти перед міжнародним трибуналом на лаві підсудних!Це треба втратити совість, щоб пишатися тим так званим “Підземним панством”…Та вбивства служителів і палення храмів чужого навіть культу вважаються у всіх народів непотрібним гріхом. А скільки наших священників з УГКЦ вбили і розшматували польські звірі – читайте у отця Праха. Якщо це була “відплата за Волинь”, тоді чому вбивали греко-католиків, коли на Волині більшість українців були православними? Логіки нема жодної, тож висновок просто такий: насправді польською національною ідеєю-фікс було просте знищення українців, тобто ГЕНОЦИД.
Дідусеві й бабусі життя польські бойовики того разу дарували, але згоріло все. Коли загін АК, попередивши – «виносіць сє, до дябла, бо другі раз пшийдзьєми, то бендзє по вас», «вицофався», повернулись доньки з лісу. Вони побачили згарище і з десяток обгорілих фотографій… Правда, вціліли ще дерев’яні шахи, улюблений комплект дідуся, на якому згодом вчився грати я. Ніхто тоді не відав, що це свого роду послання для мене. Було очевидним – треба втікати! Але куди? Світ за очі, навіть до Сталіна. Там, може, не спалять, і не розшматують…
Тут нагодилася й акція “Вісла”. Родину завантажили в потяги і через тиждень дороги довезли до Львова. Маму і молодшу сестру Марійку совітські комуно-фашисти відразу відправили в ГУЛАГ. З вогню та в полум’я… П’ять довгих літ про їх долю дідусь і бабуся нічого не знали.
Але все-таки повернулися живими, закінчили у Львові філію Київського Інституту іноземних мов, створили сім’ї. І їх під час навчання постійно тероризували галицькі хруні, що стали ревними комсомольцями. Проводили безкінечні збори, де сестрам уперто товкмачили відректися від свого батька-попа, бо інакше виженуть з Інституту.
Як не дивно, захистили сестер приїжджі студенти – східняк і росіянин. А наші місцеві хруні готові були своїх топити. Так є й нині, найкраще це видно на прикладі продажних «ліберастів», сучасних хрунів, які є насправді перефарбованими комсомольцями. І то на високих позиціях! То і є їх еволюція – хруні-комсомольці-ліберали-хруні! І завжди коло корита!
Минули роки, я мав багато зустрічей з поляками, працював разом з ними. І мушу сказати, що враження мої були абсолютно позитивними, напевно тому, що я мав стосунки лише з інтелігенцією. Їхня інтелігенція, на відміну від нашої, не була так тотально винищена комуністичною системою і їй вдалося зберегти свої сильні позиції та кращі кращі риси характеру. Нам тут ще треба працювати, аби наздогнати сусідів.
Жодних суперечок про історію з поляками в мене ніколи не було, всі прекрасно розуміли, що не треба випускати джина ненависті з пляшки, а в Польщі тоді навіть суто націоналістичні партії в цьому не вправлялися. Проте від якогось моменту часу псевдоклерикальна польська партія з облудною назвою “Право і справедливість” почала різнобічний наступ на українство. Рівень інтелекту членства та керівництва – нижче плінтуса, в основному її члени – жіночки середнього віку з костельної тусовки, що ходять в мохерових беретках. Їх так і нарекли - «партія мохерів». Ще гірші їх союзники партія політичних “дресяжи “ (бомжів –тітушок) на чолі з ресторанним лабухом Кукізом.
Логічно, що позицію очільників партії “ПІС” у 2013 році після голосування з приводу визнання Волинської трагедії “геноцидом” підтримали 148 українофобів з числа регіоналів і комуністів-антиукраїнців
Але дивно, що тут у справу влізли львівські хруні -«ліберасти» та зайняла незрозумілу позицію греко-католицька Церква. З «ліберастами» все зрозуміло – вони танцюють на польські гранти і завербовані польською СБ з тих пір, коли торгували дрелями на перемиському ринку. Але Церква наввипередки з хрунями-«ліберастами» почала вибачатися за Волинь! Та ж греко-католиків на Волині було 0,6 відсотка. Там усі православні ще з російських часів.
А я, внук священика, маю вибачатись за спалені наші церкви, за те, що моїх дідів виселяли з рідних осель (до речі, один тут же помер, заразившись в поїзді тифом)? За 5 років у сталінських таборах для моєї мами? За розстріли моєї родини?.. За арешт мого вуйка-священника, якого без вироку суду запроторили до концтабору в страшну Березу-Картузьку, але, на щастя, вижив?
Брата мого діда, поручика польської довоєнної армії, бойовики АК забрали з дому і розстріляли десь на околиці села в болоті. Ні, панове, віра у нас, напевно, різна, ви служите комусь і чомусь іншому. Мамоні чи закордонним спонсорам? Самі не здатні заробити і гривні в Україні,повзають з радістю за юдині доляри на колінах.
Я не тримаю зла на поляків за кримінальну АК – все ж голі і босі більшість моїх родаків вижили, навіть потрапивши з польських пазурів до сталінському «раю». Ta й AK дістала своє від совітів та комуністичної польської СБ. Але я не маю морального права просити вибачення за своїх предків, а тим більше жоден священик не має права того робити з політичною метою.
Польські міністри закордонних справ офіційно стверджують, що бойовики АК не вбивали і не виганяли українців з домівок, чим примножують облудну пропаганду так званих кресов’яків.
Від імені мертвих ми не маємо права творити нове зло, але оскільки ми християни, то перед Богом маємо звітувати за власні провини. А просити вибачення при сотнях тисяч замордованих – це політична проституція. Та ще гірше – хруняцька зрада!
До чого дійшли ці зрадники-лiберали? У Львові проводили музичний фестиваль імені Падеревського, видатного піаніста – але і президента Польщі, що обманював Антанту на Конференції в Версалі. І твердив, що українців у Львові і околицях просто нема, а є тільки комуністичні банди.
А от інша скандальна історія. Привезли до Львівського Національного Університету кілька років тому польського псевдо-філософа Баумана, що у повоєнний час служив в репресивних органах майором СБ, де мучили українців в застінках … Все роблять ці грантоїди, щоби принизити українську ідею.
Дожили знову до часів коли б’ють українців у Польщі (точно як в Росії ) за вишиванки. Та і без вишиванок теж можна бути збитим ,як казали моя Бабця на квасне яблуко ні за що. Коли нищили українські могили в Польщі – жоден з тих хрунів-лібералів і слова не сказав на їх захист – видно, грантоїдам буди дані відповідні вказівки з централі: мовчки підтримувати знущання з українців! Побачимо, що буде, коли Польщі українців арештовуватимуть за те, що прописані у Львові на вулиці Бандери!
Послухаймо тільки пряму мову польського війта Януша Слабицького (село Стубни на кордоні з Україною, заледве 30 хатинок перекошених): “Тільки я міг прийняти рішення (про знищенню пам’ятника УПА) як керівник муніципального кладовища в Грушовичах. Ми зняли хрест з нього. Каміння було утилізоване. Служить суспільству Польщі. Його використали для ремонту доріг. Я бачив, що бандерівці хотіли б зробити з них реліквію і національну святиню. Тому я унеможливив це… В іншій ситуації я би повернув ці камені, але, знаючи, до чого це все йде, то зробили так як я сказав”.
От вам і наруга над пам’яттю УПА,цинічна,нахабна українофобія від війта заболоченого села,п’яного ненавистю до українців. Вони завжди хотіли стерти з землі українські сліди.
…Я мовчав бо мав надію, що наші сусідні народи дійдуть до примирення, але зараз прийшли до влади там сатанинські сили, які нам, українцям, знову готують Явожно і Березу Картузьку….і далі хочуть палити наші гнізда?