Уряд затвердив Державний стандарт початкової освіти. Робота над цим документом тривала 2 роки. Освітяни керувалися при цьому досвідом Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі. А також брали до уваги кращі практики української школи, пише «Львівська газета».
«Саме в цьому документі закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів», – розповіла міністр освіти Лілія Гриневич.
Отож діти, котрі підуть у перший клас восени цього року, вчитимуть 9 галузей:
- мовно-літературну
- математичну
- природничу
- технологічну
- інформатичну
- соціальну і здоров’язбережувальну
- фізкультурну
- громадянську та історичну
- мистецьку
Також є результати, які показують, чого повинна навчитися дитина протягом 2 циклів навчання, тобто після 2-го та 4-го класу.
Цікаво, що в початковій школі тепер розвиватимуть академічну доброчесність у дітей. Так сподіваються закласти основи поваги до інтелектуальної власності.
«Якщо ми пропагуємо в школі сприйняття списування як допомоги, а не крадіжки, ми не можемо очікувати інших результатів. Тому погляньте, в цьому стандарті закладено загальний результат навчання «Дотримується норм правової взаємодії». В обов‘язкових результатах навчання це розшивається у конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів», – повідомила Лілія Гриневич.
Документ також передбачає збільшення часу на вивчення української мови у школах нацменшин.
Додамо, що освітні стандарти у рамках реформи будуть впроваджуватися у школи послідовно. Цього року запрацює держастандарт для початкової школи, у 2022 році – для базової , а для старшої – аж у 2027.
За словами Лілії Гриневич ця реформа важлива в першу чергу тому, що держава приділить багато уваги для відповідної кваліфікації вчителів, а також технічного забезпечення навчальних закладів.
«Усі гроші на матеріально технічне забезпечення підуть на місця. І на цьому етапі дуже важливо, щоб була продуктивна співпраця та партнерство між органами місцевого самоврядування та МОН. Ми зі свого боку дамо рекомендації щодо обладнання – якими характеристикам воно має володіти, які функції виконувати. Адже ми не можемо дозволити, щоб такі значні державні кошти використовувались на закупівлю старого обладнання, яке в деяких виробників стоїть на складі, і вони просто зацікавлені його збути», – підкреслила Лілія Гриневич.
