У соціальній мережі Фейсбук у спільноті Варта1 Людмила Білич написала про свою ситуацію, яка продовжується ще з минулого року.
Мова йде про підпал квартири одинокої вчительки, жахливу бездіяльність місцевої влади та підозрілих сусідів.
"Старосамбірчани добре пам’ятають ту дивну пожежу 3 квітня 2017р. Дивну хоча б тим, що 2 години в центрі міста будинок ніхто не рятував, не викликав пожежників. Як і те, що 45 хвилин їхали пожежники відстань 2 км. Але не дивну мені. Такого чогось можна було і очікувати.. Старий комунальний будинок, земля, центр міста. Нестерпне бажання сусідів будуватися на цьому клаптику. От тільки невдача – заважала моя квартира. Неодноразові погрози, щоб забиралася звідси. Не придавала цьому великого значення. Все ж таки ЛЮДИ! Не придала значення і тоді, коли з квартири сусідів були вивезені всі речі, от-от мало починатися знесення квартири і нове будівництво. Мовчала і тоді, коли знала, що у сусідській квартирі, офіційно відключеній від електрики, працюють обігрівачі. У той страшний вечір пожежа…", - пише Людмила Білич.
Зі слів жінки, ніхто не повідомив її про пожежу. Загалом знищено дах, стелю, деякі стіни. Інші стіни пішли тріщинами. Домашні речі залиті водою.
Після цього страшного випадку сусіди, винуватці пожежі, відмовились допомогти вчительці. Міський голова із поліцією ігнорують інцидент.
"Перечитала і переглянула інформацію про сотні подібних випадків. Ніде влада не залишає людей наодинці з бідою. Навіть власні будинки допомагають відбудувати. Мене ж кинули напризволяще. Гірше, ніж собаку...Поліція твердо вважає «Вони не винні». В очікуванні експерта сусіди зривають всі докази ймовірного злочину (після розмови зі слідчим). Дивним чином зразу після пожежі «пропадає» електричний лічильник. Його не бачив ніхто, тільки працівники Старосамбірської електромережі. Та ще й «правильний» показник на ньому угледіли. Про те, що десятки свідків бачили світло (при відключенні!) – байдуже! «Електрики не було» - все ж «вирішено»! Шановне Старосамбірське відділення поліції Самбірського ВП ГУ НП у Л/о, або я щось не розумію в законах, або… Я розумію, що в даній ситуації я приречена. Найдешевша однокімнатна квартира у Старому Самборі коштує рівно 100 моїх учительських зарплат. Я бачу, що цей будинок ніхто не відбудує, владою неофіційно «вирішено» щоб розвалився. Розумію, що це своєрідне рейдерство тих, хто «вміє жити». Таке робили з моїм народом сталінські прихвостні, вивозили на Сибір. Але це було знищення українців, противників режиму. Я ж 28 років вчила Старосамбірчан порядності, чесності, патріотизму. Але і в Сибіру людям давали житло у бараках. Я ж опинилася на вулиці, приютили сторонні.
І ще, хочу звернутися до сусідів. Можна «вирішити» з владою, з поліцією. Але, чи «вирішите» з Богом? Вам же ж там діточок годувати. На моїх сльозах…", - розповіла Людмила Білич.
