1 29872909 2081421192115788 4029777359656536443 o1111На Львівщині можна нарахувати майже 20 замків, фортець та палаців. Більшість з них були збудовані у ХVI-XVII столітті як особові маєтки тодішньої знаті або оборонні споруди. Деяким з них вдалося пережити не одну битву, облогу та війну, але, здається, жодному не вдасться пережити незалежну Україну.

7 замків Львівщини мають статус пам’яток національного значення, ще два – значаться як пам’ятки архітектури національного значення. Проте, якщо дивитись очима відвідувача, на якого орієнтується туристична сфера Львівщини, усі ці замки радше перебувають у стані очікування своєї реставрації та зі статусом «активного пошуку» коштів для проведення робіт.

«У Львівській області на обліку перебувають такі замки: Олеський, Свірзький, Золочівський, Підгорецький, Поморянський, Жовківський, Бродівський, Старосільський, Добромильський (руїни) та Львівський (руїни)», – надає інформацію Оксана Ткачук, т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, у відповіді на інформаційний запит ІА «Вежа».

З них на балансі обласної державної адміністрації перебувають 8 замків, а саме: Олеський, Свірзький, Золочівський, Підгорецький, Поморянський, Бродівський, Старосільський, Добромильський (руїни).

Не рахуючи двох, що перебувають у руїнах, шість мають користувачів, Бродівський використовується частково, а Поморянський не має користувача.

«Кожен замок з різних причин – у різному стані збереження, але всі вони мають однакову потребу: необхідність проведення реставраційних робіт. 90% освоєної площі замків використовується бюджетними організаціями, то весь тягар фінансування лягає на державний бюджет», – йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Варто зазначити, у період з 2010 по 2018 роки, ні з державного, ні з обласного бюджету не виділялися кошти на утримання замків Львівської області.

Проте у 2010 році область виділила з бюджету 495,5 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення протиаварійних, ремонтно-реставраційних робіт на Олеському, Підгорецькому та Золочівському замках. Проте до фінансування самих робіт справа так і не дійшла.

З 2016 по 2018 роки ЛОДА фінансувала виведення з аварійного стану Поморянського замку. Відповідно з обласного бюджету було виділено 700 тисяч гривень у 2016 році, 900 тисяч гривень у 2017 та 500 тисяч гривень у 2018 році.

Безперечно, таких вкладень не достатньо для того, аби відреставрувати бодай один замок, а є ще дев’ять, які теж потребують інвестувань.

Нагадаємо, 28 серпня 2018 року відбувся аукціон щодо визначення підрядника на проведення «Протиаварійних робіт пам’ятки архітектури національного значення Замку-палацу XVI – XVII ст. у смт Поморяни Золочівського району Львівської області». Переможцем у тендері визначено КП “Центр комплекс” Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”. Вартість робіт 15 млн 960 тис. гривень.

Втім у Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА наразі немає необхідної суми. «Усього у нас є 500 тисяч гривень. Також з обласного бюджету нам обіцяють виділити ще 500 тисяч. Як тільки у нас буде 1 млн гривень, компанія одразу розпочне роботи», – доповіла в. о. керівника департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксана Ткачук.

Зазначимо, що згідно із технічним завданням підрядник повинен провести підсилення фундаментів, відновити стіни, провести реставрацію фасаду з домуровуванням окремих ділянок, мурування внутрішніх стін, реставрацію та відновлення карнизів, перемуровування димарів.Окрім того буде проведено укріплення склепіння, стін 1-го та другого поверхів, укріплення вежі. А також перекриття вежі, галереї та інших приміщень, реставрація дерев’яних сходів, вікон та дверей.

«Ми отримуємо фінансування тільки з міського бюджету. Ті кошти, які надає Золочівська адміністрація – мізерна сума. Думаємо подати заявку на проект Польща-Білорусь-Україна, але для цього необхідно паралельно мати ще один об’єкт з другої сторони кордону. Зараз ми рухаємося у цьому напрямку», – поділилася Оксана Ткачук.