Середньостатистичний українець витрачає на продукти 3086 грн на місяць. Такі дані наводить Державна служба статистики, повідомляє ТСН.
На м’ясо та рибу українці витрачають 500 грн, молочні продукти – 300 грн, на овочі - 175 грн, по 153 грн - на хліб та кондитерські вироби. На фрукти, цукор і яйця українці витрачають менше – 100 грн.
Як розповів голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, за останній час найбільше здорожчали соціальні продукти. За його словами, багато українців відмовляються від таких нібито дешевих товарів, як гречка, рис, макарони і навіть хліб. Замість них купують більш дешеві крупи та картоплю.
Дорошенко наголосив, що в останні чотири місяці 2018 року інфляція буде приблизно такою ж, як була у перші чотири місяці. У 2019-му році істотної інфляції не буде, адже її потенціал вже майже вичерпано, вважає він.
"Усе більше українців почали переходити на крупи. Причому ті крупи, які раніше не помічали. Традиційно вважалося, що гречка - найдешевший продукт, а трохи дорожчий - рис. Зараз нічого подібного. Картопля коштує від шести гривень за кілограм. Нерідко саме вона є основою раціону. Далі йдуть крупи, які коштують від дев'яти гривень за кілограм. Саме ці крупи - пшоняна, ячна, манна - дорожчали найбільше. З початку року - більше ніж на 20%", - сказав Дорошенко.
Незважаючи на кризу, українці стали частіше харчуватися у закладах. Про це розповіла Директор Асоціації ресторанів України Ольга Насонова. Вона зазначила, що середній чек у кафе та барах Києва складає 200-250 грн на одну людину. Насонова підкреслила, що найбільше до закладів ходять молоді люди, які витрачають свої доходи тільки на себе.
"Ресторан, кафе чи бар - це не просто їжа. Це завжди якісь емоції, зустрічі. Емоційно це потрібно багатьом людям", - зауважила вона.
За даними КМІС, більшість українців продовжують харчуватися вдома. Приготовану не вдома їжу протягом останнього місяця вживали 30% дорослого населення (серед людей до 40 років - 51%, у віці 40 років і старше - тільки 17%).
Жителі України віддають перевагу "демократичним" закладам громадського харчування. Лідерами відвідування є кафе або бістро, на які припадає 40% останніх візитів, а ресторани відвідує лише 9% населення.
