shevcenko

Через загрозу нападів з боку представників націоналістичних організацій у Вінниці та Львові скасували виставки постерів "Квантовий стрибок Шевченка", де поет зображений в образах історичних постатей та героїв кінострічок. Про це повідомляє Центр інформації про права людини.

На постерах художника Олександра Грехова класик української літератури, зокрема в образах Термінатора, Барака Обами, Че Гевари, Спайдермена та навіть Фріди Кало. Кожна ілюстрація супроводжується текстом-поясненням, як саме персонаж пов’язаний з Тарасом Шевченком.

У Львові виставка мала проходити з 1 по 14 березня у приватній книгарні "Книжковий Лев".

Власниця книгарні Катерина Іванова спочатку в дописі на Фейсбук зазначила, що там "не бояться неадекватної реакції від певного роду активістів і готові захищати своє бачення". Але пізніше також заявила, що виставка скасовується.

"Ідея виставки була суперова, адже Шевченко є символом. Але молодь, а іноді і старші люди не мають того бекграунду, щоб розуміти, чого саме Шевченко став для України тим, ким є. Є світовий досвід, коли через поп-культуру прищеплюється любов до таких сильних культурних символів. Ми наразі не будуємо будинки за технологіями 19 століття, а митці не зображують своє бачення в стилях популярних в тому самому столітті. Такою для мене була ця виставка. Ми хотіли зробити Шевченко модним, популярним, стильним і… прочитаним", – розповідає Катерина Іванова у коментарі Центру інформації про права людини.

Але, за її словами, Юрій Павленко (Хорт), який порізав виставку в метро, на своїй сторінці у Фейсбук погрожував зірвати і виставку в галереї.

"Його не зупинило, що він Шевченку прямо по очах ріже. Вінницький краєзнавчий музей скасував виставку. Ми трималась. Погрози на Фейсбук-сторінах не приймали близько. Доти, доки до нас в книгарню не почали заходити "гості"", – пояснила Катерина.

Вона також повідомила, що під її дописами залишали образливі та погрозливі коментарі так звані наймані боти.

"Мої спроби поговорити і вирішити конфлікт через діалог не вдались, адже мені тупо ніхто не відповів… У них є ціль все робити публічно і роздмухувати конфлікт", – додала власниця книгарні.

Факти тиску на організаторів виставки не приховують і такі організації, як Рух ініціативних добровольців, політична партія "Патріот", ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка, ОУН(Д), ВГФ Українська Альтернатива, ДР ОУН.

21 лютого вони закликали всіх згодних прийти під Національний музей Тараса Шевченка у Києві, аби "засудити, покарати та не допустити в майбутньому подібних провокацій та проявів українофобії, зокрема наруги над національними символами".

А у своїй заяві на підтримку "боротьби Юрія Хорта із сатанинським мистецтвом" ДР ОУН виступає "проти спроб нинішніх неомарксистських російськомовних “митців” спотворити образ нашого Пророка, зобразити його клоуном, алкоголіком тощо.

Після пікетування київського музею Шевченка голова ДР ОУН пообіцяв на своїй сторінці продовжувати "громити сатаністів-дегенератів та їхню "творчість". І висловив радість від того, що "від демонстрації виставки відмовилися Вінниця та Львів".
Нагадаємо, 17 лютого вінничанин Юрій Хорт порізав ножем експонати виставки "Квантовий стрибок Шевченка", що експонувалась у Києві на станції метро Тараса Шевченка. Виставка, відкрита 10 лютого Київський метрополітеном спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка, мала демонструватись до 10 березня, але через псування постерів організатори згорнули її дочасно.

У музеї Шевченка заявили, що "акти подібного вандалізму і агресії не лише порушують закони України, але і заперечують саму спробу створення мультикультурного простору".

Експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський вважає, що цей інцидент варто розцінювати як випадок наступу на свободу вираження поглядів.

"У демократичному суспільстві, якщо людині не подобається якась виставка, мистецький твір чи захід, телевізійна програма тощо, то людина має право на висловлення протесту проти таких заходів. Вона може вільно висловити своє невдоволення та обґрунтовувати свою думку й позицію. Вона може організувати мирне зібрання проти таких заходів чи іншим способом висловлювати свою позицію. Вона навіть може спробувати заборонити чи обмежити такі заходи в судовому порядку, якщо обґрунтує порушення відповідного законодавства. Однак за жодних умов у демократичному суспільстві така людина не може самостійно вчиняти насильницьких дій для залякування людей чи пошкодження їхнього майна", – зауважив він.

Експерт нагадав, що свобода вираження поглядів потребує захисту і держава має зобов'язання щодо його здійснення. Зокрема, держава повинна захищати свободу вираження від нападів інших осіб.