1 0 153969Суд присяжних міста Павії оприлюднив мотиваційну частину вироку українському нацгвардійцю Віталію Марківу. якого раніше засудили до 24 років ув'язнення за звинуваченнями у загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі під час війни на Донбасі у 2014 році.
 

 Як повідомляє «Радіо Свобода», присяжні вважають, що Марків активно сприяв умисному убивству іноземних журналістів на околиці Слов’янська, який був на той час окупований бойовиками. Про це пише Громадське.

«У засідці проти журналістів Марків брав активну участь», – зазначено у підсумковій частині вироку, текст якого містить 176 сторінок.

Судді вважають, що 24 травня 2014 року Марків був на горі Карачун і зі своєї бойової позиції мав хороший огляд на фабрику Zeus Ceramica і залізницю, неподалік від якої загинули італієць-фотограф Роккеллі й росіянин Андрій Миронов.

На думку суддів, перебіг подій був таким, як розповів Віталій Марків журналістці Іларії Морані. Її статтю, опубліковану, в газеті Corriere della Sera, присяжні називають «зізнанням солдата та важливим елементом доказової бази обвинувачення». Хоча відомо, що сторона захисту і сам Марків називали публікацію «вільною неправдивою інтерпретацією телефонної розмови», що відбулася між нацгвардійцем та італійськими журналістами.

«Марків, виконуючи функцію керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку противника, запідозривши пересування журналістів у напрямку потяга, почав діяти, «стріляючи у все, що рухалося в радіусі двох кілометрів», і як виглядає, це була звичайна практика спільних воєнних дій Національної гвардії та війська (ЗСУ)», — пишуть присяжні в мотиваційній частині вироку.

Вони стверджують, що сам Марків начебто підтвердив таку реконструкцію фактів, коли заявив, що навіть за відсутності фази активного протистояння і людей у формі бойовиків, українські військові могли спостерігати за цивільними як ймовірними противниками, адже вони могли надати корисну інформацію бойовикам.

Так у вироку, Марківа вважають винним у тому, що, використовуючи автомат Калашникова, він брав участь у першій стрілянині проти журналістів біля стіни фабрики Zeus Ceramica.

«Не змігши сягнути цілі (журналістів) за допомогою автомата Калашникова, він продовжував відстежувати їх через оптичний прилад зброї... Потім за допомогою радіопристрою, яким володів Марків, він повідомив війську координати жертв, допомагаючи скерувати вогонь у їхньому напрямку. Внаслідок тих пострілів французький журналіст Вільям Ругелон дістав поранення в ногу, а для Роккеллі та Миронова вони стали смертельними», — таким вважають перебіг подій присяжні італійського суду.

Присяжні стверджують що, «Марків виконував явно незаконний наказ, який порушує положення IV Женевської конвенції 1950 року щодо захисту цивільних під час війни», яка забороняє насильство стосовно осіб, які прямо не залучені до конфлікту, зокрема журналістів.

Українська сторона та захист Марківа наполягали, що постріли лунали з боку бойовиків й категорично відкидають будь-яку причетність Марківа до вбивства іноземних репортерів. Однак судді не взяли це до уваги, заявивши, що захист не надав вагомі документальні докази або свідчення, які б спростовували його причетність до інциденту. 

Свідчення українських військових у саді названі непевними та суперечливими. Натомість вирок ґрунтувався на свідченнях французького фоторепортера Ругелона, який був на Донбасі, та італійської журналістки Морані, яка брала коментар у Марківа. 

Захисники Марківа наполягають, що Ругелон є «не стільки свідком, як потерпілим», а про журналістку Морані кажуть, що «вона значно перебільшила і перекрутила почуту від солдата інформацію».

загрузка...