74604401 152727189337221 5758669176696733696 nВчора, 16 листопада, святкував свої уродини вояк дивізії "Галичина", учасник боїв під Бродами, багаторічний в'язень таборів ГУЛАГу Йосиф Равлик.

Про це повідомляє Ігор Іваньков, член "Резерву дивізії Галичина", заступник голови Галицького Братства вояків дивізії "Галичина".

"Дорогенький дідусю Равлику (ну, не можу я Вас інакше називати), прийміть мої, а також і всіх побратимів, найщиріші вітання з нагоди уродин і побажання Божої ласки, міцного здоров'я та перемоги України, за долю якої так болить Ваше серце!" - пише Іваньков.

76204545 152727432670530 6411146757035524096 oСьогодні в Україні проживає більше 20 дивізійників, за інформацією Галицького братства вояків дивізії «Галичина». Молоді люди у 1943 році, у 16-19-ти річному віці, добровільно записались у військовий підрозділ у складі Ваффен СС , бо прагнули незалежності для української держави.

Довідка: 94-х літній Йосип Равлик із Тернопільщини пішов служити у дивізію у 18 років. Вишкіл проходив у Франції, опісля – у Польщі, пише Радіо Свобода.

«Я йшов, щоб Україна була вільна, бо ми знали про 1939-1941 роки, про те, що робили більшовики. На свято Петра, у липні 1943 року, німці забрали на роботу 120 осіб із села, залишились 600 селян. Лише три шляхи для нас були – УПА, дивізія і робота в Німеччині. Вдома не було чого сидіти – Україна плаче і ми обрали свій шлях – пішли в дивізію. Серед нас були ті, чиї родини знищили совєти, а це гімназисти, студенти. Була війна, два вороги – німці і червоні – вже ослабли. Ми вирішили піти і здобути досвід, потім багато примкнула людей до УПА, а ще ми йшли за незалежність своєї держави. Форма у нас була німецька, але серця під нею – українські. У мене чиста совість перед Богом і людьми, я ніякий не«колабораціоніст». Якби був молодший далі б взяв у руки зброю і пішов захищати Україну», – розповідає дивізійник Йосип Равлик.

Після важкого і жорстокого бою під Бродами, за даними дослідників, лишилось менше 3 тисяч дивізійників, майже стільки ж потрапили у полон. У вересні 1944 року ряди дивізії поповнили нові добровольці і воєнний шлях продовжився на Словаччину, Югославію. А для Йосипа Равлика бій під Бродами, де він був поранений, став першим і останнім.

Дивізійнику вдалося переодягнутися у цивільний одяг і таким чином він уникнув розстрілу і потрапив у вагон-товарняк, яким його привезли у Саратовську область, сприймаючи за поляка. Із 90 осіб у його вагоні вижили лише 4.