У Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької зібрала аншлаг прем’єра «Лиса Микити» — сучасної опери для сімейного перегляду, якка написана українським композитором Іваном Небесним за однойменною поемою Івана Франка.
Прем'єра вже відбулася 21-23 лютого, повідомляє кореспондент Форпосту.
Постановка має чимало несподіванок, навіть для досвідченого глядача: від самого звучання до сценографії, яскравих костюмів та масок звірів, а також сучасних технологій 3D-проекції та світла.
У начебто дитячій сатиричній казці постановникам вдалося втілити цілком дорослу гостру драму.
Виконавець головної ролі хитрого лиса Віталій Роздайгора зумів викликати у глядачів не лише сміх чи осуд, але й прихильність, співчуття і навіть захоплення. Образ вдався дуже життєвим та неоднозначним.
"Тут можна показати різнохарактерність персонажа, який протестує проти соціуму, проти того, що нав'язує йому суспільство. Ту гру, яка йому не подобається. Немає тої щирості, навколо ніби усі блазні. Немає правди. Якщо хочеш чогось досягнути — повинен мати якісь плечі, хтось за тебе має "замовити слово". І є кілька моментів у творі, де Франко чітко дає зрозуміти, що йому це не подобається, але з іншого боку він мусить якось жити у цьому соціумі і виживати. І він ніби цьому підіграє, але водночас і бореться: з тим ведмедем та вовком, — усіх викриває, аби вижити самому. Підставляє їх, але не просто так. Різнобарвність цього образу дуже затягує. На репетиціях і виставах щоразу виходиш на сцену і лине нова думка, а не просто проговорюєш завчений текст. Щодня маєш інший настрій і хочеться різні слова підкресити. Швидка гра характерів — щойно ти посміхався, а тепер на тебе злість нападає, а потім бавишся у клоунаду", — розповідає Віталій Роздайгора.
Це справжні людо-звірі, тобто люди, які наділені певними звірячими інстинктами, як воно і є в житті. Немає однозначно негативних чи позитивних персонажів, кожен глядач має зробити свої висновки, пояснив режисер-постановник Василь Вовкун.
Чи не вперше в українській сучасній опері використано новітні технології 3D-проєкції. Цікавим музичним рішенням у звучанні опери стало залучення до оркестру з традиційними інструментами колориту народних, зокрема, бандури, цимбалів, дримби, ліри та трембіти.
Окрасою опери стали незвичайні та розкішні костюми театральної художниці Ганни Іпатьєвої.
"Це був цікавий пошук форми та образу для кожного актора. Бо це не є просто звірі, чи просто люди, а складні багатогранні персонажі, які переживають метаморфози. Але водночас мають свою міфологію щоб бути зрозумілими навіть для дітей.
Над костюмами концептуально ми працювали вже з червня 2019 року, а на саме виконання витратили пів року. Загалом підготували близько 80 костюмів. Особливо потрібно приділити увагу солістам, які мають кожен по 3-4 склади. У кожного своя фактура і можуть бути якісь побажання. Наш кравецький цех і малярка — просто дивовижна творча родина, яка може все", - із захопленням розповідає Ганна Іпатьєва.
До числа постановників залучили також митців із-за кордону: молодого художника по світлу із Литви Арвідаса Буйнаускаса, який співпрацює з групою «Океан Ельзи», створюючи незабутні візуальні образи їх концертів. А також італійського хореографа Марчелло Алджері.
Відвідати виставу також можна 23 лютого, 1 та 15 березня, або 5, 25, 26 квітня.
