Польща порушила питання відновлення діяльності українсько-польської Міжурядової комісії у справах охорони і повернення втрачених або незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей.
Метою діяльності такої комісії стала б розробка прийнятних для обох сторін рішень у сферах історичної політики та пам’ятної справи. На думку Варшави, таку комісію мають очолити віце-прем’єр-міністри або міністри, відповідальні за сферу культури й національну спадщину в обох країнах. Про це POLUKR.net дізнався із заяви за результатами візиту віце-прем’єр-міністра Пьотра Ґліньського до України, яку поширило Посольство Республіки Польща в Києві.
Під час візиту Пьотра Ґлінського в Україну, після спільної молитви у Биківні за польськими й українськими жертвами Сталіна, 23 жовтня в Києві пройшли зустрічі з представниками української влади, метою яких стало обговорення поточного стану та розвитку двостороннього діалогу на історичну тематику.
«Польська сторона визнала неприйнятною чинність заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, адже стоїть на позиціях, що польським і українським жертвам конфліктів належить надати гідне поховання. Міністр культури України задекларував, що порушить цю тему на рівні членів Кабінету Міністрів України і наголосить у ході зустрічей на вагомості цієї теми для польської сторони», – зазначили в польському Посольстві.
І додали: «Ми вважаємо, що підставою для порозуміння щодо пам’ятних місць і споруд повинно бути спільне узгоджування змісту і форми польських і українських пам’яток, що взаємно виконуються в Польщі і Україні, оскільки пріоритетом для обох сторін має бути прогрес у справі вшанування пам’яті, а також у питаннях охорони і реституції культурних цінностей».
Відтак задля «комплексного і системного підходу до історичного діалогу Польщі й України» польська сторона запропонувала підвищити рівень переговорного процесу між партнерами. Варшава порушила питання відновлення діяльності Міжурядової комісії у справах охорони і повернення втрачених або незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей. Метою діяльності такої комісії мала б стати розробка «прийнятних для двох сторін розв’язань в обсязі історичної політики та пам’ятної справи». Її могли б очолити віце-прем’єр-міністри або міністри, відповідальні за сферу культури і національну спадщину в обох країнах.
Польська сторона додала, що порушені на зустрічі питання «мають принципове значення для доброї підготовки візиту до України президента Республіки Польщі Анджея Дуди, якому є близькими питання історії».
Нагадаємо, після демонтажу в квітні 2017 року пам’ятника УПА в Грушовичах Підкарпатського воєводства Український інститут національної пам’яті ініціював зупинення надання дозволів на проведення робіт із пошуку поховань і впорядкування польських місць пам’яті в Україні. Відтак українська сторона призупинила пошуки жертв періоду Другої світової війни в Україні, які веде Інститут національної пам’яті Польщі. Умовою зміни позиції Києва є, зокрема, відкриття у первинному вигляді пам’ятника у Грушовичах. Утім, як заявили в Міністерстві культури Польщі, український пам’ятник було зведено з порушення польського законодавства. Після інциденту в Грушовичах українське МЗС заявляло, що необхідно поглибити співпрацю між відповідними органами двох держав, що дозволить вирішити це питання згідно із законом і чинними двосторонніми угодами.
