2153135Верховній Раді сформувалася потужна група "зелених" лобістів. Йдеться як про прихильників альтернативної енергетики, так і про власників бізнесу, які вклали чималі кошти у галузь.Підґрунтям для розвитку ринку альтернативної енергетики та формування групи лобістів, як відомо, був і залишається так званий зелений тариф. Це дослідив рух "Чесно", повідомляє Економічна правда.

Громадський рух "Чесно" підрахував, що цей тариф отримують 12 фірм п'ятьох народних депутатів чи членів їх родин, десять фірм вісьмох екс-помічників шістьох народних депутатів, чотири фірми трьох помічників екс-народних депутатів, з яких два — чинні міністри і голова Луганської ОВЦА.

За урядовим планом, до 2020 року частка відновлювальної енергетики в Україні повинна становити 11%, до 2035 року — 25%. 1 січня 2017 року ця частка становила лише 1,2%.

До 2030 року для стимулювання будівництва профільних потужностей діятиме так званий зелений тариф.

За відповідним тарифом оптовий ринок закуповує у бізнесу та побутових споживачів електроенергію, вироблену на альтернативних джерелах. Така енергія коштує в рази більше, ніж вироблена на атомних або теплових електростанціях.

На сайті НКРЕКП можна подивитися актуальні тарифи та перелік підприємств альтернативної енергетики, які ними користуються. Останні зміни відбулися 29 вересня 2017 року.

Яка ж частка "політичних" компаній у тому переліку щасливчиків, що отримують "зелений" тариф?

Крім звичного імені олігарха Ріната Ахметова, який заробляє на вітряних і сонячних станціях, у списку виявилися компанії народних депутатів та їх помічників.

Загалом "зелений" тариф отримують 220 компаній, це дані за 29 вересня 2017 року. Серед них — 12 фірм п'ятьох народних депутатів або їх близьких родичів.

Народні депутати або їх родичі — бенефіціари юридичних осіб, що мають "зелений" тариф.

Бізнеc-партнером Юлії Льовочкіної, Катерини Чижмарь та дружини народного депутата Юрія Чижмаря є бізнесмен Ігор Тинний. Фірми Степана Івахіва пов'язані з дітьми покійного народного депутата Ігоря Єремеєвата партнером за групою "Континіум" Сергієм Лагуром. Депутат з БПП Анатолій Матвієнко має зв'язок з Романомі Вадимом Грибами. Вадим Гриб у 2005 році був заступником Матвієнка в уряді АРК. Павло Дубневич є сином народного депутата Богдана Дубневича.

"Зелений" тариф чи система аукціонів

Наразі експертне середовище поділилося на два табори. Одні підтримують перехід на систему аукціонів, що може здешевшити прайс, інші пропонують залишити стимулювання за "зеленим" тарифом.

Експерт Андрій Герус, екс-член НКРЕКП, говорить, що в Україні необґрунтовано високий "зелений" тариф порівняно з іншими країнами.

"Сонячні" тарифи у нас на рівні 0,15 євро за кВт-год, у Німеччині — 0,08 євро, у США — 0,06 дол. Тариф на "вітер" у нас 0,102 євро, у Європі — 0,05 євро. При Клюєві "сонячний" тариф в Украіні був 0,47 євро і в Німеччині був 0,47 євро.

Набагато кращою моделлю ринку "зеленої" енергетики був би перехід на систему аукціонів. Тариф отримує той, хто погоджується на найнижчу пропозицію. Така система працює у Німеччині і Польщі, тому в них набагато нижчі тарифи.

Можна говорити про регульований ринок. Від цього в кінцевому результаті страждає споживач", — пояснює експерт.

Натомість голова правління "Біоенергетичної асоціації України" Георгій Гелетуха каже, що аукціони в Україні можуть бути запроваджені лише в сонячній і вітровій генерації і для потужностей електростанцій понад 40 МВт.

Експерт зазначає, що у світі система "зелених" тарифів домінує над аукціонами. За його словами, для переходу на систему аукціонів повинні скластися певні передумови. Серед них — здешевшення обладнання, надлишкова пропозиція на ринку та частка ВДЕ на ринку понад 20%.

"Країни стали запроваджувати аукціони після 15-20 років функціювання системи "зелених" тарифів. У Німеччині аукціони запровадили тільки з 2017 року після функціювання "зелених" тарифів з 1991 року по 2014 рік і "зелених" премій з 2014 року по 2017 рік", — пояснює Гелетуха.

За його словами, у Данії аукціони застосовується тільки для офшорних вітроелектростанцій.

Темпи залучення інвестицій у сектор біоенергетики наразі повільні. Як відомо, "зелений" тариф для біогазових проектів діє з 2013 року. "Після запровадження аукціонів рівень інвестування знизиться. Можливо, до нуля", — пояснює Гелетуха.

Директор IMPOWER Юрій Кобрушко вважає перехід на аукціони правильним напрямком, але з кількома зауваженнями.

"Аукціони — це гарний крок уперед, що може оптимізувати "зелені" тарифи, але це не панацея. Аукціони гарні, коли ринок прозорий і є інтерес багатьох інвесторів.

Держава або хтось за її дорученням повинні розробити чітку структуру проектів, щоб було зрозуміло: ось земля, ось підключення до мереж, називай свій "зелений" тариф і якщо він буде оптимальний, — будуй", — говорить експерт.

Він пояснив, що у світі планомірно знижується вартість будівництва. "За останні п'ять років ціна будівництва СЕС знизилася в чотири-п'ять разів, ВЕС — в 1,3-1,5 разу", — каже Кобрушко.

Однак, за його словами, вартість капіталу в Європі нижча, ніж в Україні: інвестори очікують більше відсотків річних на вкладені кошти, враховуючи ризики країни.

"Це пояснює, чому "зелений" тариф знижується всюди, але також те, чому він вищий в Україні", — підсумовує Кобрушко.

Народний депутат Олексій Рябчин каже, що "зелений" тариф був умовою іноземних донорів для захисту інвестицій.

"Зелений" тариф допомагає розвивати сектор. Аукціон — це коли ринок вже більш розгалужений. Вважаю, що аукціон може стати майбутньою моделлю "зеленого" ринку", — переконаний політик.

На думку народного депутата Вікторії Войціцької, приваблививе тарифоутворення стимулює інвестиції в "зелену" енергетику, але створює кілька проблем: валютні ризики і непрозорий ринок з високими тарифами.

"Перша проблема полягає в створенні небезпечного прецеденту, коли тариф встановлюється в євро, а вся економіка країни деномінована в гривні. Небезпека в тому, що держава взяла на себе зобов'язання покривати валютні ризики девальвації гривні, які будуть переноситися на кінцевого споживача через збільшення вартості електроенергії.

Другою проблемою є те, що замість запуску прозорої системи визначення тарифу через відкриті аукціони тарифи були зафіксовані на рівні, неспівставному з аналогами в Європі. Наша держава повина врахувати досвід сусідів та імплементувати механізми ціноутворення на принципах прозорості та відкритої конкуренції", — пояснює вона.

Однак для інвесторів пріоритетнішими є стабільність і прогнозованість політики держави, а цього не буде у разі зміни умов ведення бізнесу, говорить Наталія Кацер-Бучковська.

"Саме тому закон "Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії" більшою мірою демонстрував світовій спільноті готовність рухатися в напрямку прогресивного світу і створювати  зрозумілу атмосферу для інвесторів", — підсумовує вона.

загрузка...