До дня 8-го березня в інтернеті поширили інфографіку, де зазначено, що за 2017 рік в Україні від домашнього насильства загинуло 600 жінок, натомість на фронті за цей же період 191 особа. Джерелом цієї, м'яко кажучи, спірної інформації названо Інститут демографії і соціальних досліджень.
Мене почали просити це прокоментувати здивовані френди. Друзі, на цю відповідь мені знадобилось три дні, бо довелось опрацювати вироки за 2017, які є в єдиному реєстрі та статистику на сайті генпрокуратури. Наведені нижче цифри легко перевіряються, бо джерела відкриті.
І в мене вийшла цифра - 278, а не 600. З урахуванням статистичної похибки.
З загальної кількості жертв вбитих злочинцями - лише 12% це жінки, як жертви домашнього насильства (але насправді їх ще менше, нижче я поясню чому).
Це добре видно з вироків судів - які у відкритому доступі. Таких вироків за 2017 рік було 1491. З них тільки 12,4% є жінками-жертвами домашнього насильства у розумінні Стамбульської конвенції. Бо інші жертви-жінки не знаходились з убивцею у сімейних відносинах. Таким чином, ми маємо 185 загиблих жінок -жертв сімейного насильства за вироками судів у 2017 році.
Так, не всі з цих вбивств та тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, були вчинені у 2017 році і ці вироки включають злочини, вчинені раніше. Але для нас показовою є цифра - 12,4%. Такі цифри зустрічаються і в дослідженнях вітчизняних науковців. Жінки є жертвами насильницьких злочинів приблизно у 20% випадків, серед них приблизно 12-13% жертви саме домашнього насильства зі смертельним наслідком.
Тепер звернемось до статистики ГПУ щодо зареєстрованих вбивств та тяжких тілесних ушкоджень, які причинили смерть за 2017 рік. Там ми бачимо такі цифри - 2246 за 2017 рік. Це 1633 умисних вбивства і 613 ТТУ які спричинили смерть.
12,4% від цієї цифри 278. Тобто, близько 278 жінок загинуло від дій осіб з якими були у сімейних відносинах.
А тепер я розповім чому формально ці 278 випадків відносять до домашнього насильства по відношенню до жінки, але в реальності ця цифра менша.
Серед цих 278 смертей - 69% завдані співмешканцем, чоловіком, колишнім чоловіком, а 31% - завдані дітьми (так, так сини і дочки вбивають своїх мам).
По першій групі, коли вбивав співмешканець,чоловік, колишній чоловік. Якщо ви ретельно вчитаєтесь в матеріали справ, то побачите, що у добрій половині випадків насильство було взаємне і до останнього моменту злочину не було зрозуміло, хто з них стане жертвою, а хто вбивцею. Тобто жінки, застосовували насильство на рівні з чоловіками, при цьому обоє знаходились в стані алкогольного сп'яніння.
По другій групі - там де вбивці власні діти. Тут теж є добра половина справ, коли спочатку мама вчиняла насильство по відношенню до дитини, а потім та виросла і відповіла.
Я не знаю, чи вивчав матеріали всіх цих справ Інститут демографії і соціальних досліджень, щоб так впевнено заявляти про кількість загиблих жінок від домашнього насильства. Але, якби вони ці провадження почитали, то не лише зменшили б свої цифри, але й написали про загиблих чоловіків, як жертв домашнього насильства, - бо таких загиблих теж достатньо.
