Писати про трагедії на території Росії - зараз багатьма сприймається на рівні солідарнсоті з ворогом, окупантом, терористами і т.д. В коментарях до новин в українських медіа читала обурення, навіщо про це так багато писати. Хоча я не помітила, щоб аж так багато писали і говорили в прямих ефірах на численних телеканалах розмовного жанру. Я не помітила, щоб це стало нині топ-темою в українських медіа. І, насправді, мені жаль, що не стало.
Бо ця історія не про окупанта і тероризм. Ця історія, яка може стати актуальною для кожного з нас. Бо ніхто з нас не може бути певним, що наші ТРЦ є безпечними з т.з. пожежної безпеки. Зате ми добре всі знаємо, який в нас рівень корупції, який дозволяє "порішати" будь-які питання і закрити очі на будь-які порушення.
Ми знаємо, що в нас була страшна пожежа в дитячому таборі в Одесі. Ми чули не одну історію про порушення техніки безпеки в дитячих ігрових зонах в наших ТРЦ і травматизм серед дітей. Зрештою, може хто не чув, що сьогодні в Харкові загорівся торгівельний центр, звідки рятувальники витягували частину людей, які через дим не змогли вибігти самостійно.
Тому для мене злорадство і замовчування деталей і думок про трагедію в Кемерове не є проявом патріотизму, а є проявом "патріотичного" ідіотизму.
Хочеться вірити, що жах в Кемерово спонукатиме до розвитку в українському суспільстві теми безпеки в наших ТРЦ і позапланових перевірок з т.з. пожежної безпеки і драконівських штрафів і термінів ув"язненя за їх порушення.
П.С. Мій допис взагалі не про співчуття. А про те, що захищаючись від новини про трагедію тільки тому, що новина з Росії, ми стаємо беззахисними від незнання можливих масштабів загрози, який несе звичайний ТРЦ, де недотримана пожежна безпека. І, навпаки, розголос може налякати частину українських батьків до обмеження візитів з дітьми в ТРЦ і тим самим - мотивувати відповдіні служби провести масові провірки в ТРЦ.
