За багатьма подіями якось не було можливості висловитися про головну подію початку тижня – різке подорожчання міського електротранспорту у Львові, через що вже 16 квітня вартість поїздки у львівському трамваї та тролейбусі складе 5 гривень та дорівнюватиме вартості проїзду в київському метро. Багато хто вже дуже емоційно висловився про це, я ж спробую без емоцій.
Найбільше бентежить те, як це було зроблено. Позачергове засідання міськвиконкому, на яке запізно запросили депутатів та громадськість – не найкращий спосіб подолати негативний результат громадських слухань, застереження громадських рад та суспільну думку. Це небезпечний прецедент, який показує, що якщо щось дуже хочеться, все можна зробити кулуарно. Якщо громада це подарує – мусить бути готова, що у важливих питаннях для міста львівська влада більше не буде враховувати її думку.
Це рішення можна було ухвалити по-іншому. Вийти і чесно сказати, що електротранспорт треба рятувати. Пояснити, що без такого підвищення не буде їздити навіть той мінімум рухомого складу, що є. Запропонувати конкретну програму дій з оновлення транспорту з планом інвестицій з міського бюджету. Замість цього – «кулуарний» виконком та позитивний пост «Львівелектротрансу» про крутий дизайн нових квиточків, який просто розлютив львів’ян та спричинив хвилю обурень з переходом на персоналії. До речі, програма дій з оновлення електротранспорту на цей рік, хоч і без конкретних дат, але була оприлюднена – проте пізніше, через що обурені львів’яни її вже не сприймають або просто не вірять у її реальність.
Тепер щодо власне предмету дискусії. 5 гривень за поїздку чи 160 грн за місяць – кошти, неспіврозмірні з місячним «проїзним» на Uber або інші служби таксі, які зараз, на жаль, залишаються найшвидшим та найкомфортнішим способом для подорожей Львовом. Але це подорожчання на 60%, і будь-який клієнт хоче розуміти, за що він доплачуватиме таку суму. У випадку з трамваєм та тролейбусом це, напевно, доплата за достатню кількість випусків на маршрутах, що зможуть перевезти всіх охочих. Доплата за відсутність «фантомних» вагонів на онлайн-картах, які чомусь «зникають», як тільки розраховуєш на них. Доплата за відсутність простоїв «на обід» у години пік, за мінімум з’їздів на ремонт та за нормальний графік руху не тільки на зразковому трамваї на Сихів. Чи зможе «Львівелектротранс» надати такий сервіс від 16 квітня?
У такій ситуації є ще одна велика небезпека для міста. Обурені львів’яни цілком логічно закликають бойкотувати електротранспорт та пересідати на «маршрутки», які за ці ж гроші нібито хоч довезуть до місця призначення (якщо колесо по дорозі не відвалиться). В умовах мінімального контролю в трамваях та тролейбусах (ну не можуть 12-20 контролерів забезпечити регулярні перевірки всіх маршрутів з 6.00 до 23.00) підвищення тарифу може спровокувати масові неплатежі. Вже зараз багато пасажирів віддають перевагу моделі «краще раз на півроку сплачу штраф, ніж купуватиму картку», і після підвищення їх може стати ще більше.
Якщо з цим нічого не робити, ефект від підвищення буде зворотнім, і електротранспорт їздити перестане. І тоді маршрутки, ситуацію з якими місто вже де-факто не контролює (це підтверджує відсутність конкурсу та договорів) стануть абсолютними господарями міста і диктуватимуть свою волю і владі, і львів’янам. При найгіршому сценарії вже згодом проїзд за 20 гривень на одній нозі у переробленому вантажному бусі видасться щастям. Вплине це і на вартість «проїзного» на таксі. І мені дуже хочеться, щоб це оціночне судження було помилкою.
Тому, шановні топ-менеджери «Львівелектротрансу»: дуже прошу вас не тільки показати, за що ми будемо доплачувати, а й системно працювати над цим. Посилюйте контроль, залучайте «Муніципальну варту» та охоронні компанії, оновлюйте рухомий склад, мотивуйте водіїв. Київське метро за 5 грн кожну хвилину в години "пік" їздить, за графіком і без корків.
А ще – зверніть увагу на графу «інші надходження». Проаналізуйте, як використовується майно підприємства і що «Львівелектротранс» з цього має. Упорядкування реклами – це супер, але якось незрозуміло читати про проект побудови диспетчерської для трамваїв при реконструкції площі перед залізничним вокзалом, коли у справжній диспетчерській чомусь працює ресторан. Впроваджуйте погодинні квитки, поширюйте дію єдиного квитка і проїзного на великі комунальні автобуси – люди платитимуть більше, якщо бачитимуть можливості та переваги.
Щиро бажаю вам успіхів у цьому.
Проілюструю цей пост газетою від 1990 року з моїм матеріалом, який засвідчує, що за 28 років проблеми електротранспорту Львова не змінилися. Може, хоч ви увійдете в історію позитивно?
