ZikВи відвідували колись міський цвинтар, прихопивши із собою захисну маску, завбачливо крапнувши на неї ароматизованої олії? Це квіточки: незабаром потрібен буде протигаз. Відкрите роки три тому кладовище у Винниках, що поблизу Львова (і майже Львів), тепер має за сусіда сміттєзвалище – просто вам «через стіну». Відходи людської життєдіяльності» і «відходи» – рештки людей. Символічно? Брр. Дико.

«Ця держава створювалася не для людей, – в серцях мовила жінка, що прийшла провідати могилу у Поминальну неділю. – Ані для живих, ані для мертвих».

Це мені не хтось сказав-поскаржився. Що називається, випробувано на собі. Два роки тому наша родина поховала тут, у Винниках, близьку людину. Це новий цвинтар – вулиця Проектована, поле, а на видноколі Лисиничі. Відвідуючи могилу, ми бачили, що скраю кладовища наростає купа відходів. У сміттєву львівську катастрофу купа, зрозуміло, збільшувалася. Який же камінь звалився на душу, коли прийшли поминальні дні і ми побачили: стихійна сміттярка, схована за суцільним парканом (яку, здавалося на початках, нескладно ліквідувати), перетворилася на цілком санкціоноване звалище! Нема чим дихати, нема сили й духу постояти біля могили. Парадокси, гримаси життя. Це ніби під Грибовицькою сміттяркою відкрили цвинтар. Як вітер повіє у бік надгробків – жах.

Які відчуття? Приниження, потоптаної людської гідності, обурення. Адже гідна пам’ять про тих, хто відійшов, потрібна нам, живим. Аби і нас нащадки не закопали на смітнику.

Для кого «створювалася держава» – питання багатошарове й глобальне. Та хіба у нашому випадку йдеться про щось глобальне? Маємо місце самоврядування, маємо конкретних людей на конкретних посадах у владі… А при владі ж на місцях побожні християни – до церкви ходять, гріха бояться…

До слова, а що ж священики, які проводжають померлих в останній путь, освячують могили? Їм не смердить? Чи скажуть вони своє слово?

Хтось розводитиме руками: важка ситуація, проблеми зі сміттям. (Чому проблеми – інша тема). Мертвим байдуже. Нехай. А живим? Байдуже і не соромно? Втім, усім адвокатам цієї сміттярки пропоную насипати купи непотребу та лайна під надгробки своїх рідних та близьких, а як це зроблять – поговоримо.

Ситуацію треба розв’язувати не зволікаючи: або сміттярка, або цвинтар. Якщо, не дай Бог, перше, то, винниківська владо, припиняй захоронення та фінансуй перепоховання. А як інакше? 

Джерело: Zik

загрузка...