23795687 10210858431760142 1255500895864643628 nДесь посередині шляху Львів – Прага раптом усвідомлюєш, що кишеня, в якій повинен знаходитись паспорт і всі документи – порожня. Щойно переїхав умовний польсько-чеський кордон – а з документів в тебе лише водійські права.

Ні паспорта, ні візи, ні посвідки на тимчасове проживання. Мало того, що поїздка до Львова перетворилася в якийсь суцільний дурдом, то й повернення в Прагу – не краще.

Але на носі вихідні, тому ніяких «різких рухів» робити, при всьому бажанні, не виходить. Маєш декілька днів, щоб усвідомити весь менінгіт, який ти сам собі придумав – фінансові та часові витрати, обмеження власної мобільності. Не говорячи вже про нерви. Два дні обдзвонюєш всі бюро знахідок на шляху від Кракова до Праги. Нічого нема. Глухо. Тому на свої лекції ти поки пересуваєшся Європою без документів. Не дуже приємне відчуття, відверто. Тільки цього мені зараз і бракувало.

А в понеділок зранку в твоїй поштовій скринці – конверт з усіма документами. Тобто людина десь незрозуміло де, не просто знайшла твої документи - але й знайшла адресу, пішла на пошту і відправила. Як мінімум витративши свій час і гроші для незнайомого мене.

Це, мабуть, мені кармічна компенсація. Але світ не без добрих людей. І такі «дрібниці» - дуже важливі, насправді.

 

загрузка...