1 1234205 660241940654039 661138075 nНа небі світять зорі, а під ногами жевріють теплі, солодкі і липкі полуниці. Співають цикади. Над ставком кумкають жаби. Зверху шурхотить листя черешні і заколисує ситих, сонних і обважнілих шпаків. Черешня - найрідніше дерево з дитинства. Стовбур потрісканий, шершавий, як випалені на сонці губи дівчини, яка так подобалася в класі сьомому чи й восьмому. Можна пригорнутися до нього, обіпертися спиною і дивитися собі в небо, поки не зійде сонце чи не надійдуть хмари.


Перші дні літа проживаєш, як в казці. Портфель закинутий в кімнаті на горищі. До вечора у полі – футбол, лук, стріли, дерева. Потім плентання курною дорогою за старою і змореною коровою, яка має таке велике вим’я, що не може втримати молоко і воно скрапує по дорозі. 
Плентання у сутінках, коли вже і тіней нема. Пізня вечеря і парне молоко. Хліб з повидлом. Неспішна родинна розмова. 
Так повинно бути – ти погнав худобу в поле. Вона пасла лопухи, подорожник, бур’яни, а потім частує тебе перед сном своїм молоком. І ти ростеш і набираєшся сили. Малий довгоногий селюк. Худий і чорний. Щасливий. Без зубів. Зате з подряпинами і розбитими колінами. 
Росте цибуля, цвіте мак, твердне у стручках горох і квасоля. Під землею ворушиться молода картопля. Скоро будемо їсти її з часником і сметаною. І з окропом. 
Це літо не таке, як попереднє Воно інше. У вирубаному до пня лісі з’явилися козулі, на городах – вгодовані і ситі зайці, на деревах – білки. Хто і коли бачив білок в цьому селі? Їх ніколи не було. Звідки вони взялися, питаєш сам себе.
У ріці все більше і більше риби. Ловиш її саком під корчами, на вудку, руками. Клені, мурени, окуні, щуки.
Коли сонце сідає і ріка темніє, риба вискакує з води і виблискує в останньому промінні. Тоді ж пролітають кажани. Може просвистіти сова. Десь далеко гавкає пес.
Сидиш, дивишся, думаєш. Про що думаєш? Про школу і дитинство, про корову Чорнушку, яка мала такі бездонні і вологі очі. Про парне молоко. Про пса Барса.
Про дівчину з потрісканими губами 
Про літо і дитинство, яке вже не повернеться, хоч вовком вий.
Про горіх. 
Про грозу і веселку. 
Про кошенятко в руці.
Про перших курчат в ситі. 
Про дощ і про сонце.
Про сни.
Про запах пір’я в подушці і про себе самого.

загрузка...