31393473 1934959166535140 8740640630729867264 nСьогодні зустрівся з моїм приятелем Сергієм Глотовим, відомим військовим волонтером. Він мені приніс безцінний подарунок – щойно видану книгу про оборону Луганського аеропорту.

Сиділи ми, говорили. Він розповідав про те, як відбулася презентація цієї книжки у Дніпропетровську, наскільки гарно було приготовлене місто до цієї події, як місцева влада і активісти включилися у цей процес. 
І між іншим він згадав про меморіал Героям АТО, який відкритий у Дніпрі ще з 2015 року, про Алею Героїв Небесної сотні і багато іншого.

А я собі слухав його і думав про Львів…

Ось вже майже 5-й рік війни, а у Львові ані Музею Героям АТО, ані Алеї Героям Небесної сотні, ані … У нас все в планах … Зрештою, у Львові абсолютно не відчувається, що Україна перебуває у вирі війни, що щодня гинуть люди.
Здається часами, що тут більшість взагалі забула про війну, а ті бідні і нещасні волонтери, які ще з усіх сил тягнуть на своїх плечах тягар війни, сприймаються як диваки або якісь незрозумілі люди, яким чогось постійно потрібно і яких краще оминати.

Натомість у нас у Львові йде повним ходом війна «псевдо атошників» за землі, на яких ненаситні знову планують будувати цілі квартали.. У нас у Львові на тлі зубожіння народу скоробагатьки чуються «богами», так, що посягають на все, що тільки можна … У нас у Львові … У Львові, який завжди стояв у авангарді національного відродження!

Мені пробують запхати у вуха тлумачення, що мовляв, ми дбаємо більше за зміст, аніж за форму. Та не дурімо самих себе! Ми просто, висловлюючись молодіжним сленгом «забили на все». Ми стали циніками, які зарилися в конури власного комфорту і чекаємо з моря погоди.

Ну що ж … Дрімаймо, дорогі Львів’яни … Приємних снів! Може у снах побудуємо той Львів, на який чекають наступні покоління. Вони матимуть можливість гордо промовити: «Наші батьки мріяли у снах, а ми їхні мрії реалізували»!

Дай, Боже, щоб хоч так було!

Я нікого не хочу звинуватити у чомусь … 
Я просто намагаюся достукатися до сумління …у тому числі мого сумління ... 
Але, я ще маю надію, бо вірю, що з нами Бог, який кличе нас до праці над собою і перетворенням обличчя дарованої нам землі!

А Ви?