Віртуальні «хащі» містять багато неприємних речей,які зводиться до різного роду порушень кордонів особистості. За 9 років на фб я час від часу була (і є) об’єктом агресії та ненависті з боку інших користувачів. Окрім цього, не одноразово була і є своєрідним майданчиком для самоствердження, самореалізації інших, часто невідомих мені, людей. Знайомих теж.
Маю потребу описати умовну класифікацію порушень кордонів чи границь, які я для себе виділила. Все це з власного досвіду та з спостережень за досвідом інших користувачів. Відправною точкою класифікації я вважаю дії у власних кордонах на власній території. Єдиною нашою власною територією в соцмережі є наш акаунт, наша сторінка чи стіна. Це наш віртуальний дім і ми розставляємо там меблі як хочемо. Але пильнуємо за тим щоб не було витоку газу, бо тоді наш дім може мати загрозою іншим. Тобто, порядкуємо на своїй території з врахуванням етичних законів та юридичних. Наприклад, заклики до насилля, до злочину, тощо мабуть будуть виходом за свої кордони. Тих, хто приходить до нас на сторінку, під пости в коменти, ми вважаємо гостями. І для них свої правила поведінки. Інакше можемо і вигнати геть. Наприклад, в бан, або з друзів. Під постами інших людей ми є гостями. Так от, виходячи з цього «фундаменту», я для себе склала таку класифікацію. Звісно , умовну та не претендуючу на істину.
1. Хейтери вульгаріс. Користувачі, які просто виливаються на вас свою ненависть, яку вони зазвичай відчувають до всього світу. Вони ненавидять владу, сусідів, транспорт, погоду, ну, і звісно вас і все, що ви робите і стверджуєте. При цьому їм навіть не обов’язково знати, що ви стверджуєте. І вони, зазвичай, не знають вас. Такі користувачі пишуть у вас під постом чи коментом щось безмежно маніакально-агресивне, деструктивне і чорне, часом з погрозами чи прокльонами. І, можливо, з ляльками вуду.
2. Хейтери ідейні. Вони ненавидять якийсь конкретний вид чи стиль буття. У них є чіткі кодекси розуміння дійсності і все,що відступає від їхньої філософії та ідеології - то є зло. І лайно. Часто вони приходять в коменти і так і пишуть : «що за лайно ти пишеш». Можуть зверхньо повчати. А можуть вважати тебе недостойним повчань.
3. Училки. Ті без запиту з вашого боку, прохання про пораду і інформацію, пишуть як вам жити, про що і як писати, що і як робити, яких принципів дотримуватися. У цю категорію потрапляє підвид «граматиків». Це ті, хто вкаже вам на усі ваші вади правопису, зробить це цілком безкорисно і зверхньо, милуючись власною обізнаністю та грамотністю і вашою правописною нікчемністю. За 9 років лише дві людини написали мені у приват про граматичну помилку. Тобто щиро і без бажання публічної демонстрації своєї грамотності.
4. Експерти. Це хрупка і неоднозначна категорія, бо є на межі доброзичливості та порушення рамок чи кордонів. Людина пише вам «молодець». З одного боку це приємно,а з іншого - це оцінка. Вам, вашим діям чи поглядам, дають оцінку. А для дачі оцінки потрібно мати морально право. Тобто, бути хорошим експертом і авторитетом в певній галузі. Тобто, якщо я намалювала картину і її похвалив досвідчений і визнаний художник, то це цінна похвала і оцінка. А якщо такий самий лузер як я - то це «гнилий помідор». Ну, і впринципі, похвали та оцінки від незнайомих людей сприймаються неоднозначно. Оцінка та похвала найкраще заходить від авторитетної для вас людини.
5. Знецінювачі-слідопити. То є загадкова категорія. Ви щось написали. Приходить людина, яка не вступає з вами в дискусію по змісту написаного. Але вишукує у вашому минулому чи теперішньому якісь факти, які на думку «слідопита» мають знецінити вас. А отже і ваші думки та ідеї. Часто така людина закидає вам щось вирване з контексту та перекручене.
6. Друзі з дулею в кишені. Для мене це сама загадкова і магічна категорія. Це люди, які у вас роками в друзях або ж віднедавна. Часто це ті, що самі до вас постукали. І от вони сидять у вас «в друзях», але час від часу виливають трохи яду вам під постом. Переважно натяками гнилими. Типу «ті журналісти всі не тойво», «не знаю жодного порядного лікаря/вчителя/поліцейського» . А ви приміром лікар чи поліцейський. І розумієте,що людина опосередковано написала що і ви «редиска». Але саме загадкове, що з друзів вона не видаляється. Тобто ви для тієї людини гавно, але вона як та муха від гавна не відлітає. Ну ну...
До речі ж такі, що навіть не опосередковано, а прямо пишуть що ти такий-сякий.... і при цьому підписані на тебе і є «в друзях» ...хм... якийсь вид збочення, думаю.
7. Паразити. То такі користувачі,які на своїх сторінках не мають нічкого осмисленого контенту. У них ви не найдете жодного власного посту. Лише перепости якогось шлаку. Але у вас під вашим постом такі люди конвульсивно та енергійно доводитимуть, що ви не праві, часто у грубій хамовитій формі. Що ви не правильно робите свою роботу. Не правильно розумієте і вирішуєте проблему і не про тих пишете. При цьому сам «паразит» ніяк не вирішує жодну проблему і ні про кого (і ні про що) не пише. В реальному житті теж особливо нічим не займається.
8. Насильники-викрадачі. Вони без вашої волі та відома включають вас в якісь не цікаві для вас групи. Вас взяли і насильно помістили в якийсь лєвий для вас простір. Ви можете піти. Але потрібно прикласти, хоч і малі, але зусилля.
9. Халявщики. Користувачі, які тегають вас у своїх постах. І тим самим додають резонансу своєму посту. Йдеться про пости, зміст яких ніяк вас не стосується. Я не маю на увазі ситуації, коли тегають, знаючи про ваш інтерес чи дотичність до тематики.
10. .... не згадаю вже)) Але точно є і десята і надцята категорія, бо порушення кордонів - то епідемія в нашому суспільстві. А отже, і в віртуальному просторі соцмереж.
Як діяти. Не давати порушувати кордони. По можливості. Не так то й просто. Варіанти: ігнор, бан, видалення з друзів. Часто люди, яких ігнорять або банять, вважають, що опонент просто від страху і безсилля це робить. Ну так, якщо ви бачите, наприклад, що вам на зустріч йде буйний психічнохворий, ви природньо боїтеся і розумієте, що перед душевно хворою людиною ви безсилі. І наймудріше, що ви можете зробити - це якомога швидше перейти на інший бік вулиці.
