Чергова «червона картка» для правоохоронної системи України. Знову фіксуємо втрати в лавах поліції нашої країни. Напередодні у Харкові під час стрілянини, яку влаштував п’яний мешканець міста, загинув поліцейський.
Висловлюю співчуття родині загиблого хлопця, до речі, в якого лишилася молода дружина та дворічна дитина.
На жаль, чи не щотижня в нашій країні поліцейські страждають від рук злочинців. Минулої п'ятниці львів’янин поранив ножем співробітника поліції, збільшується кількість ДТП за участі правоохоронців, в липні у Києві цинічно розстріляли працівника департаменту оперативно-технічних заходів Національної поліції України. І це лише частина трагічних подій…
Такі новини ще раз підтверджують те, що в кабінетах керівників поліції забули про обов’язкову умову роботи своїх підлеглих – це постійний їхній захист. Й те, що правоохоронці гинуть – свідчить, що у цій структурі далеко не все гаразд. Тим більше, в мене виникають питання і до професійності розслідувань вбивств правоохоронців, бо перші помилки були вже зроблені під час огляду місця скоєння злочину.
Навіть попри те, що у Нацполіції звітують про зниження злочинності, українці насправді по факту спостерігають зовсім іншу картину: на вулицях стає все більше небезпечно. Через бездіяльність правоохоронців люди просто не звертаються до них за допомогою. Бо, на жаль, сучасні реалії життя в Україні загрозливі для всієї системи безпеки – суспільство не може розраховувати на захист своєї держави, а вимушене самостійно шукати шляхи як себе вберегти – особливо це стосується активних представників громадськості, політиків, підприємців. Нині ніхто з них не може бути в безпеці.
Невже це результат реформи органів МВС, невже це те, до чого нас хотіли привести горе-реформатори з-за кордону. В реформуванні поліції необхідно враховувати передовсім суспільні і політичні процеси в Україні, а вже потім вдаватися до конкретних дій, адже обов’язок держави захищати своїх Громадян, не допускати злочинів і карати тих, хто наважиться порушити Закон. Українці покладали великі надії на реформи в країні, а в підсумку гинуть молоді хлопці, яких десь недовчили, мають мінімум досвіду і живуть ідеалами правоохоронної роботи.
Я усвідомлюю, що за короткий період підготувати справжнього фахівця – поліцейського складно, тому зміни мали би відбуватися поступово з раціональним підходом, передавання досвіду від старшого до молодого покоління. Але влада поспішила і тепер маємо дивну суміш непрофесіоналізму й недореформовану правоохоронну систему.
