Як айтішники дітей в перший клас привели. Реальна історія. В одному першому класі опинилось кілька дітей, у яких татусі працівники IT-індустрії.
Маю досвід безпосереднього спілкування з цією чудовою "верствою населення" - вони серйозно відрізняються від інших моїх знайомих, наприклад, юристів і лікарів, а про музикантів і артистів взагалі мовчу - паралельні світи! Інакший стиль мислення, сама філософія життя - на перший погляд має фантастично-космічну модель.
А я легко літаю по рівнях. Можу і з конс'єржем півгодини теревенити на цікаву їй тематику і з топ-менеджером корпорації. Тобто, в моєму мікрокосмі дискомфорту нема - можу порівнювати різні життеві моделі і мені це, буває цікаво.
Так от: зібрали батьків на збори, як у нас водицця і об'явили, мовляв, здавайте гроші на ремонт!
- А чому ми повині оплачувати ремонт, - питають айтішніки (у всіх інших такого питання, чомусь, не виникло!)
- Так грошей же ж нема!, - відповідає вчителька
- Як нема, якщо ми платимо податки?!, - резонна репліка татусів.
Що було далі: подзвонили вони в Святая Святих - наше благословенне РАЙОНО - і знаете, яка була офіційна відповідь: гроші є і тих коштів неоприходуваних 4,5 млн грн (неоприходуваних, Карл!!!) - просто люди НЕ пишуть заяв. Тобто не просять, а роблять за свої( ну, мабуть, звикли і їм так подобаєцця) от таке. Кароч, далі по сюжету: їм виділили гроші і на ремонт, і на меблі. Всі інші класи робили ремонт за свої - традиція у нас така!
Далі - більше. Збирає вчителька другі збори і каже: тепер треба все прибрати після ремонту. Всі готові, а от айтішніки ні. І питають:
- А чому ми повині прибирати, у вас же в штаті є прибиральники
- Так їх не вистачає, - відповідь вчительки.
Татусі знов в районо і звідти офіційна відповідь: у штаті школи повино бути на той метраж - 15 прибиральників і власне, зарплати на них виділяються....(йопернийтеатр!!! Карл, 15 прибиральників отримують, оказуєцця, зарплату!).
Ви вже зрозуміли, що батьки нічого не прибирали!
Потім мова зайшла про інфокуточок, на який потрібно було здати зовсім невелику суму грошей, а ці знов до директора ходять, як на роботу. А це ж і є робота директора - працювати з батьками!
І вишенька на тортик: десь татусі вичитали, що діти не зобов′язані ходити у школу у формі - їм з цього приводу не мають права робити зауваження і не мають права не пустити на заняття...У цих батьків, звичайно, є гроші, але їх філософія така: ми платимо податки і хочемо, щоб для наших дітей все працювало!
І не батьки повині догоджати подарунками директору школи, а директор повинен гарно працювати, або піти з посади. Якось так. Маленька історія , але багатозначуща.
ПС. Не кажіть, що нічого в Україні не змінюється! Це не є правда. Ми змінились!
Джерело: Стелла Красовська
