Мама запихає в ранкову маршрутку портфеля з Барбі і манюню школярочку.
- Рутка! Будь чемна, слухай вчительку, запиши домашку, поообідай і - додому.
- Добре, мамо, - киває величезним бантом школярочка.
- І... - мама благально дивиться на малу, - прошу тебе: нікому не хами!
- Добре, мамо!
Маршрутка їде, на ходу закриваючи двері. Так, що Рутка мало не випадає з них. Але її на льоту підхоплює і запихає назад боєць в запилюженому однострої і з рюкзаком в руці.
Все відбувається так швидко, що мала ковзає щічкою по шеврону бійця і на щічці проступає подряпина.
Боєць червоніє і безпорадно нишпорить рукою по кишені в пошуках хусточки.
- Не партесь, - сміється Рутка. - До весілля заживе!
- Дякую, - вдячно посміхається боєць.
Женчинакуркакрашена у великих окулярах, маленькому топіку і стильних лєопардових лосінах з підкотами над масивними кросами:
- А нада було обережніше!
Водій:
- В мене графік!
Женчина:
- Я не до вас, пане шофер. Приїдуть тут з війни і думають, що вони на війні. А тут - діти!
Боєць червоніє знову.
Рутка:
- Бабо, до вас не п`ють - не кажіть: "Дай Боже здоров`я!"
Женчина витріщається на неї очима контуженої камбали:
- Матір Божа!
- Бабо, Матір Божа Марія в Ісуса. Мою звати Оксана і вона просто мама.
Женчинакуркапожизні в халаті на блискавці з геометричним малюнком і закутана в сіру хустку:
- До чого світ котиться?! Таке мале...
Рутка:
- Бабо, до вас теж ніхто не п`є!
Маршрутка зупиняється, трохи людей сходить. Звільняються два місця спереду.
Рутка до бійця:
- Вам куди, пане лейтенанте?
Боєць здивовано:
- До військкомату. А ти звідки знаєш, що я лейтенант?
Рутка:
- Я зірки на погонах вмію рахувати. А ви до вікна сідайте, бо мені ближче сходити.
#Женчинакуркапожизні:
- Хай Бог милує мати таку дитину вдома!
#Женчинакуркакрашена зітхає:
- Діти-квіти...
- Так! - киває бантом Рутка. - Квіти прикрашають життя. Правда ж, пане лейтенанте?
- Правда, - погоджується той.
- А на війні страшно? - питає в нього Рутка.
- Спочатку - так, а потім - не дуже, - каже Боєць.
- Я так і думала. А ці сцикуни-хлопці кажуть, що зовсім страшно і мріють втекти до Польщі, як виростуть, а війна не закінчиться.
Боєць:
- Закінчиться!
#Женчинакуркакрашена:
- Ця війна ніколи не закінчиться!
- Рутка:
- Бабо, не втручайтесь у розмову розумних людей!
#Женчинакуркапожизні:
- О, Господи!
Рутка:
- Не взивайте, бабо, намарне!
Боєць:
- Та не чіпай ти їх...
Рутка:
- Я і не збираюсь. А ви, пане лейтенанте, аватарів бачили?
Боєць:
- Та їх повно в армії!
Рутка:
- І що ви з ними робите?
Боєць:
- На губу закриваємо.
Рутка:
- Так от, пане лейтенанте, це - аватарки, жінки тих самих аватарів. Їм, якщо не закрити губу, то зжеруть.
#Женчинакуркакрашена:
- І чого тих дітей вчать?
- Сьогодні будемо вчитись робити новий гербарій.
Рутка підхоплюється, бо зараз її зупинка:
- До побачення, пане лейтенанте! Бережіть себе!
- Слава Україні! - посміхається боєць. - Зроби найкращий гербарій!
Рутка:
- Без варіантів! А як вас звуть?
Боєць:
- N.N.лейтенант NN бригади, арта.
Рутка:
- Кру-у-уть! Це ж ви їх пачками? Ну... Тих, що...
Боєць:
- Оптом. А ти як звешся правильно, Рута?
Рутка:
- Маргарита. То мама придумала - Рутка.
Боєць:
- Як не крути, а - квітка!
Маршрутка доїжджає до зупинки.
#Женчинакуркапожизні:
- Пані Галю, дивіться! Вже й тут білборди поставили!
#Женчинакуркакрашена:
- Де, пані Олю?
- А осьдо! Он Юлька, Порошенко, там - Ляшкові, там он ще Гриценка повісили і нашого Барну, і он партійні ще якісь... А отой зліва - то Медведчука. І то ще ж не всі!
#Женчинакуркапожизні:
- І ціни ростуть, і горілка подорожала!
#Женчинакуркакрашена:
- І що воно таке?
Рутка:
- Гербарій, бабо! Гербарій!
#Женчинакуркапожизні:
- Марш звідси, хамло мале!
Рутка в дверях автобуса:
- Бабо, якби такі, як ви мали розум, то марш Перемоги був би скоріше!
