Інтелектуально убогі терористи - параноїки! Так у Львові тепер називають людей, які захищають свої права та права своїх пацієнтів і опираються безглуздій необгрунтованій реорганізації!
Мала нагоду побувати на цьогорічних VIII Львівських психіатричних зустрічах 5-6 жовтня, які традиційно відбуваються при Інституті психічного здоров'я УКУ. Цього року організатори зустрічей порушили минулорічні традиції і нам вперше про це не повідомили. Але, оскільки цього року вже стало традицією не запрошувати нас на жодні професійні зустрічі і наради, то ми вже теж по традиції пішли без запрошення. І дізнались там про себе такі цікаві "факти".
1. На брифінгу з журналістами від Президента асоціації психіатрів України, почули, що раніше він був категорично проти закриття диспансерів, але після того як побачив колись в Києві в якогось лікаря-психіатра амбулаторії, посібник з психіатрії А. Снєжнєвського, то зрозумів, що всі психіатри амбулаторної психіатричної служби України "інтелектуально убогі" і змінив свою думку. Диспансери треба ліквідувати, бо це єдиний спосіб змусити лікарів інтелектуально розвивались і відвідувати конференціії вважає він!!!
2. Директор департаменту охорони здоров'я в своєму виступі " Виклики реорганізації системи охорони здоров'я" багато уваги приділила вихвалянню Західноукраїнського дитячого центру, і нищівній критиці дитячого психоневрологічного диспансеру. Зауважила загалом по реорганізації психіатричної служби, що краще "один раз хірургу обрізати, ніж психіатру довго лікувати".
Про дорослий диспансер не сказала майже нічого. Лише назвала колектив дорослого психоневрологічного диспансеру " терористами" і повідомила, що в наш заклад не ходила і не піде принципово, бо з терористами не спілкується. На зауваження журналістки, чому оминає питання дорослого диспансеру, пані Директор відбулась одним з своїх висловів, якими вона любить відповідати на запитання: "Говорила - їхала, сіла - везлася". Вочевидь, охарактеризувала підготовлену, м"яко кажучи, розповідь - (інакше назвати на фоні доповідей учасників психіатричних зустрічей то не можна). Після чого продовжила ліричним відступом (чи то заступом) про толерантність, хлопців з війни і сильну медицину. І на цьому виступ директора департаменту охорони здоров"я області на тему "Виклики реорганізації системи охорони здоров"я" завершився. Все як завжди сказано доцільно, аргументовано і професійно.
3. Нарешті в підведенні підсумків, коли мені вдалось "вирвати" право виступу, і наголосити, що перед тим, як щось ліквідовувати, змінювати, давати рекомендації і робити висновки, вартувало б це хоч один раз побачити; що не можна руйнувати те, що вже добре функціонує, є надзвичайно актуальним і в інших областях тільки починає розвиватись; що перед тим як призначений хірург почне різати психіатрію, варто переконатись, чи не відріже він здоровий і життєвонеобхідний орган, а не різати всліпу і без обстежень.... На що головний психіатр Львівщини зауважив, що в колективу дорослого психоневрологічного диспансеру вже давно параноя.
Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман в своїй завершальній промові таки висловив величезне здивування такому пильному інтересу Директора департаменту охорони здоров'я до цьогорічних психіатричних зустрічей, адже цього разу вона відбула їх два дні від початку до завершення, на відміну від попередніх. На що вона відповіла, що просто цікаво. Та й хочуть мати уявлення, що вони збираються реформувати, бо, цілком очевидно, зараз про це не мають жодного уявлення.
А ми добре розуміємо причину цього раптового пильного інтересу. Адже, 25 жовтня, планують затвердження "генеральним директором психіатричної лікарні" лікаря-хірурга. Судячи з активної пропаганди - буде і проект про реорганізацію дитячого диспансеру. І очевидно десь там просунуть проект 10-65 - про реорганізацію львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру (дорослого).
Шановні депутати львівської обласної ради просимо вас не підтримувати цю безглузду руйнівну реорганізацію. Не можна руйнувати те, що існує, не створивши нічого кращого.
