Покрова – шляхетне свято, і свято для шляхетних
Нарешті українці дочекались того, що позбулись совкового «23-го фєвраля», і почали відзначати «День Захисника» - 14-го жовтня - на свято Покрови.
З часу, відколи козаки обрали своєю покровительницею Пресвяту Богородицю минуло близько п’яти століть. Від того моменту, Покрова стала знаковим святом для всіх воїнів України, котрі змагали за її свободу.
Наше сьогодення відзначається розривом традицій, що притаманні деспотичній Росії та апологетам «тюрми народів». Чомусь в інтернет – просторах та багатьох медіа шляхетне свято Покрови намагаються порівняти з датою, що відзначає день «Червоної армії», яка була одним із чинників знищення проголошеної незалежності України ще 100 років тому. По суті в цей день відзначали катів українського народу.
Покрова – це день захисника України, її свободи, її честі…Ці речі можуть захищати лише шляхетні люди з високою мораллю, та щирою душею. От і постає питання перше: кого вшановуємо в цей день?
Ну, по-перше – всіх тих героїв , що полягли за нашу свободу впродовж віків нашої історії. В тому числі козаків, воїнів УГА, УНР, повстанців Холодного Яру, УПА, тисячі дисидентів, замордованих в таборах СРСР, тих, хто загинув у боротьбі з «режимом Януковича», і тих, хто віддав своє життя у війні з Росією на сході України зараз.
По-друге – живих ветеранів визвольних змагань ХХ століття, тих хто сьогодні зі зброєю в руках захищає наше мирне небо, їх рідних, волонтерів, медиків, та інших людей, що не залишаються байдужими в цей час потрясінь.
Друге питання, яке є надважливим – це в який спосіб ми вшановуватимо Українських героїв. Принципово є відріктись від совкових понять «захисника оттєчєства». Забути про те, що слід вітати всіх без винятку хлопчиків та чоловіків, бо це «мужськоє свято». Насправді не більше 10 – 15% населення України є такими, що не залишились байдужими в час цих випробувань, які лягли на наші плечі, плюс їхні родини. Не всі захисники – це чоловіки. В рядах добровольців, та військових величезна кількість жінок, не говорячи про волонтерів та медичну службу. Захищати свою землю – це не пріоритет тільки чоловічої статі, а почесний обов’язок всієї нації.
В цей день слід молитись за перемогу, за збереження свободи, за розквіт української нації, та Української держави. Відзначати героїв необхідно добрим словом, та добрим ділом. Українським громадянам варто дослухатись до шляхетних лицарів свого часу, і збагнути їхню жертовність, та мотивацію. Усвідомити чиновникам, що пошана до воїнів – не обмежується лише датами в календарі, а є прямим обов’язком на кожен день. Чин Українського захисника повинен бути прикладом до наслідування молодим поколінням.
Отож, як писав Дмитро Донцов: «Геть від Москви!», відрічімось від хворих стереотипів деспотії, і наповнім шляхетне свято Покрови Українським змістом, та ідеалами справжньої свободи. Бо саме за неї вели і ведуть боротьбу десятки та сотні поколінь українських лицарів.
Слава Україні!
Слава Нації!
