31393473 1934959166535140 8740640630729867264 nТакий образ Церкви, який ми бачимо сьогодні, сформувався у часи імператора Константина, особливо після 313 року. Імператор Теодозій ще більше його укріпив.

У цьому образі Церква є рівною державній інституції, а імператор є не тільки земським правителем, але намісником Бога на землі. Його завдання є також дбати про те, щоби доктрина Церкви - навчання Ісуса Христа - зберігалося непорушним.

Саме таким постає образ імператора Константина у творах славного церковного історика Євсевія Кесарійського. Через це імеператор скликає перший вселенський Собор у Нікеї у 325 році. Так зароджувався феномен, який опісля окреслили візантинізмом.

Після реформ імператорів Константина і Теодозія церковні уряди зрівнялися з державними, а почесть церковним достойникам повинна була бути рівною почестям державних мужів. Навіть їхніх одяг і вигляд повинен був бути рівний імператорському.

Спочатку все виглядало невинним. Зрештою, нічого поганого ніхто не мав на думці. Навпаки, в усіх було бажання утвердити християнську віру і Христову Церкву. Але потім цей рух набрав таким оборотів, які годі було зупинити.

Образ тріумфальної Церкви багато з тих, хто пережив переслідування не подобався, тому вони висловлювали свій протест. Однією з форм такого протесту було монашество.

Багато патріархів спробували змінити такий тріумфальний образ Церкви, але їм нічого не вдавалося. Навпаки, досить часто їхні реформи закінчувалися засланнями. Яскравим прикладо може бути св. Йоан Золотоустий, який першим ділом, яке зробив після обрання на патріарха Константинополя, розігнав усю патріаршу курію. Навіть сам собі їсти готував, через що мав постійну проблему з язвою шлунка.

Сьогодні народ заскучив за образом тієї первісної Церкви, у якій про гідність священика чи єпископа говорить не так його урочистий, навіть дуже гарний одяг, але його слова і життя. За таким образом Церкви сьогодні тужить весь християнський світ. А раз так, то зміни неодмінно грядуть. Можливо це останні брязки "архиєрейської" слави.

Чи такі зміни є добрими ? У перпективі сьогодні безумовно. Якщо Церква перестає свідчити Христа, промовляти у його імені, то вона тратить власну ідентичність. Сьогодні правдивий образ Церкви, який промовляє до людей у імені Христа - це образ простоти, скромності, побожності, людяності. Інший образ сприймається негативно.

Який образ прибере Церкви на наступних роках і століттях, час покаже. Але, поза всякими сумнівами, цей образ не буде таким, який він є зараз. Ідеалом образу Церкви по усі часи є такий, у якому відображається сам Ісус Христос.

То так, кілька слів моїх роздумів після перегляду фотографій приїзду до Мінська патріаха Московського Кіріла.

44032520 2175844772446577 7961546834684411904 n44178838 2175844782446576 4927172441723109376 n