matchyshynСкільки треба поколінь людей, щоб відбулась зміна? Одне, два, три?
Ніскільки, людина міняється за одну секунду, просто її треба позбавити нормальної альтернативи вибору.

На вихідних стояв та чекав в центрі міста. Біля дороги, де ще декілька років тому паркувались машини, стояли сталеві стовпці. Місця для пішоходів стало однозначно більше, і виглядало гарніше, але так, припаркуватись тут вже не получилось. Мені це не створювало суттєвих труднощей, так як трошки пройтись для мене більше плюс чим мінус. В той момент я зловив себе на думці, що мені не дали вибору. І, якщо включити весь потенціал громадського впливу, підтяти питання про законність, чи взагалі мене хтось питався, чому чорний, а не сірий, чому, чому, чому і чому - то можна довго думати і тратити час в пусту, але по факту я там машину не міг би залишити.

Поки я думав про "а як же правильно і щоб всі були задоволені", пригадався інший випадок. Типово я за інтернет плачу 2 місяці наперед, щоб без сюрпризів. Якось так сталось, що я 2 місяці не приділив цьому питанню достатньої уваги. І Інтернет банально виключили. От працюєш, все добре, а ось бац, і нічого нема. Перша думка яка мені прийшла в голову, була - треба швидко піти заплатити, і зробити так, щоб я більше в такій ситуації не опинявся. Тобто розум не парився про справедливість, про якість, про навішати лапшу тех-підтримці, про залучення когось з компанії "з середини", про інші речі, я в ту ж мить думав як виправити ситуацію. Не платити був просто не варіант, треба було або тут платити, або міняти, але все одно я мав платити.

Такі брутально банальні щоденні речі показують, що людина міняється миттєво, як тільки у неї забирають альтернативний шлях вирішення.
Коли люди перетинають кордон, переважна більшість зразу стає чемна, тому що "підрозказати" місцевій поліції не варіант. Коли розуміють, що не пройдуть на компанію "по знайомству", починають вчитись і готуватись, тому що реально можна не пройти. Коли користуються платним сервісом, реально за нього платять, так як при відсутності оплати можуть відрубати, і апеляції "те це ж Україна!!!" можуть просто не зайти.

Кожна додаткова альтернатива миттєво збільшує швидкість зміни з одної секунди до потенційної безконечності.

Хоча це брутально банальна річ, її реально треба пережити та відчути. Коли ви будете в ситуаціях, коли йде "вибір", найоптимальнішим розвитком буде радикальне скорочення варіантів розвитку до одного.

Проте найцікавіше вона працює на особистому рівні. Якщо себе поставити в ситуацію, що реальної альтернативи нема - починаються робитись чудеса. Якщо ви вже не з батьками, і не знайдете роботу - можна реально вмерти з голоду, якщо нема іншої підтримки. Саме тому такі успішні емігранти в інших країнах - банально нема інших варіантів як фігачити. Без альтернатив кількість переходить в якість, виключно через наполегливість. Навіть на рівні природи - діаманти зроблені такими через тиск. Без тиску не було б діамантів. Був би банальний пісочок, який гарно розсипається через пальці, тільки ніякої красоти у собі не несе, хіба користь у брудній комбінації з цементом, ну і його реально багато, на відміну від діамантів.

загрузка...