45351622 934387966759540 391611183859236864 nЗагибель Катерини Гандзюк - це трагедія, що стане одним із символів нашого часу. Тепер це не напад - це вбивство, це вища міра.

Вбивці діяли у складі групи, їх встановили й затримали, четверо з п'яти учасників вбивства зізналися в скоєнні злочину, їхні показання слідство підтвердило. Це воїни-добровольці, справжні герої війни, одному з них після важкого поранення в бою довелося ампутувати ногу. Тим страшніший той злочин, що його вони вчинили, тим тяжча їхня відповідальність. Свою славу й честь вони заплямували вбивством. Гадаю, зараз потрібен судовий процес, якомога швидше, і потрібен довічний термін для вбивць.

Отримавши публічну ганьба на суді і діставши довічне, котре відрізає всі шляхи, вбивці розкажуть усе — й усі свої справжні мотиви, і чи були замовники в цього вбивства чи ті, хто міг бути в ньому зацікавлений. Мені здається, у такій справі потрібен суд присяжних, і її розгляд повинен бути максимально швидким, для чого потрібен якісний склад суддів.

Не знаю, чи це можливе в Херсонській області, але розумію, що реакція держави найлоґічніша.
Можливо, варто поставити питання про перенесення суду до Києва. Тут найкращі умови для охорони на період слідства, тут найбільш укомплектовані суди, увага громадськости. Суд у Києві дозволить максимально швидко розслідувати справу.

І ще. На війні люди перетворюються на зброю. На дуже небезпечну зброю. І ця зброя потребує уваги. Країні потрібні мобілізаційні проєкти, що залучають ветеранів до суспільного життя, не залишають людей наодинці зі своїми проблемами, комплексами і ПТСР. І про це треба говорити.

загрузка...