У Європі загалом майже відсутнє грибівництво (збирання лісових грибів) як явище і культурний феномен. Вони не знають, що то можна їсти. Знають тільки, що можна трюфель, але де він росте - точно відомо тільки свиням і спеціальним собакам...
Тому дуже цікаво спостерігати за гостями з ЄС, які вперше їдуть, наприклад, по Житомирській трасі...
Як систематично і регулярно з лісу виходять мрачні, дивні, непривітні люди в плащах, болоньєвих куртках і куфайках, з ножом... З кульком в руках... Дивляться загадочно в туманну даль... Нічого не кажуть і вертаються обратно в ліс...
Це реально страшно, бля, якшо не знать шо воно...
Гості навіть в туалєт не просяться всю дорогу... Ну його нахер...
"Ви не голодні?" - питаю... - То можем десь зупиниться...
- Нє-нє-нє, - кажуть... - Не голодні зовсім вобще й трохи, даже мислі такої нема, не нада спиняться ніде, пожалуста... Боже збав.
