548915 119978051479878 2326580 nСімнадцятий рік поспіль в переддень новорічних свят Верховна Рада України вчергове має продовжувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель, замість остаточного вирішення цього питання. До того ж абсолютно очевидним є той факт, що наступний рік є роком виборів в Україні – президентських та парламентських і в політиків явно не буде часу та снаги розробляти такий потрібний державі закон про обіг сільськогосподарських земель. Тож яке питання ми вирішимо протягнувши через сесійну залу черговий річний мораторій?

Мораторій на продаж земель діє в Україні з 2002 року і покликаний нібито захищати селянську власність від «жадібних капіталістів». Однак по суті право власності на землю обмежено і люди не можуть розпоряджатись майном на власний розсуд. До того ж тіньовий ринок все одно існує і той, хто дуже хоче, знаходить непрозорі шляхи відчуження землі та зміни власності. Змінюється цільове призначення земель, укладаються договори обміну і це поставлено на потік. Цілі юридичні компанії існують і живуть на тому, що розробляють і застосовують ці схеми. І все це відбувається не без участі органів юстиції, земельних ресурсів тощо. Це величезна корупційна індустрія.

Сучасний формат земельних відносин не сприяє ні позитивним соціально-економічним процесам в сільській місцевості, ні розвитку сільського господарства.
Що ж дасть державі вільний продаж землі, і які ризики й можливості він несе? Зазвичай прихильники і противники ринку землі впадають у крайнощі й обіцяють або обов’язковий колапс і соціальний вибух на селі, або негайне процвітання й залучення багатомільярдних інвестицій. Як завжди, істина має бути десь посередині.
На сьогодні, Україна стала рекордсменом за тривалістю та складністю проведення земельної реформи – у жодній іншій державі не було такої невизначеності, хоча в багатьох країнах - Росії, Молдові, Грузії, Литві, Угорщині, Бразилії земельна реформа триває ще й досі. Остаточні правила земельних відносин та моделі ринку в інших державах були побудовані після обговорення та експериментів – після певних дій виникали нові підходи, знімались обмеження, або, навпаки, запроваджувались нові правила гри.

Ми не маємо копіювати жодний міжнародний досвід без його якісної адаптації до наших умов. Ні Росія, ні Угорщина, ні Прибалтика або Латинська Америка не запропонують нам вдалих рецептів. Ми маємо вивчати досвід інших держав, але тільки розуміння того, чого ми хочемо досягти внаслідок проведення земельної реформи, допоможе сформувати конкретні кроки на шляху земельної реформи в Україні.

Запроваджуючи ринок землі, Україна має обирати між високоефективним сільським господарством або «соціальним» селом. Проте цей вибір уже на часі і ми мусимо приступити до вирішення цього питання.

УКРОП Українське об'єднання патріотів закликає всіх відповідальних політиків незалежно від їх партійної приналежності припинити піаритися напередодні виборів на питанні мораторію (адже до Ради цього року внесено рекордну кількість законопроектів з цього питання – аж 16), а об'єднатися довкола розробки та запровадження прогресивного закону про ринок землі, який так потребує українське село.

Українська земля – наше національне надбання, і настав час стверджувати це не тільки словом, а й ділом.