Найбільш суспільно значуще, що проілюструвала пожежа на ярмарку у Львові це те, що у нас багато сміливих, мужніх, небайдужих людей, які готові примчати (в буквальному сенсі) на допомогу у біді! У нас чудові! прекрасні! люди! Це видно на відео з камер спостережання, яке оприлюднила Мініципальна варта.
Чимало перехожих біжать до палаючих людей, які вибігають з МАФів. І жінки і чоловіки біжать! І це враховуючи ризик подалших вибухів. Ми не знаємо імен більшості із них, але низкий уклін їм усі, і велике спасибі! Це дуже мотивує і вселяє віру та надію в Людей.
Що неприємно мене вразило. Це безвідповідальне оприлюднення своїх фантазій у соцмережах великої кількості людей. Я читала багато коментарів, писали всіляке на кшталт: "як так!? ціла площа людей і ніхто не допомагав... які в нас буйдужі черстві люди" і тд. Звідки люди це взяли!? Такі оформлені в букви фатазії не безневинні, вони формують загальний дискурс, переводить його із знаку "плюс" у знак "мінус", створюють певні сіро-коричневі відтінки дійсності. І як наслідок деморалізують суспільство.
А як багато моралізаторства!? Усі знають як має діяти ближній, що має відчувати, за що йому має бути соромно, а за що навпаки... Думаю, варто застановитися на своїх життєвих цінностях, рішеннях і діях. А ближній якось сам розбереться що і як йому робити.
Той ярмарок! Я ніколи не могла зрозуміти, що саме робить його "різдвяним", окрім часу відкриття та функціонування. Ні, ну ми назвати можем будь-як будь-що. Можна назвати його міжнародним, космічним, чи пекельним... Щороку в грудні починає працювати в самому центрі міста звичайний ринок деревяних будок, МАФів, із звичайними сувенірами та із звичайною нездоровою їжею. І алкоголем. Який там публічно розпивають цілу зиму. Хіба в нас можна пити алкоголь в громадських місцях? Можна! якщо спотворити дійсність, осакральнивши банальщину. Додаєш до фуфла обикновєнного слово "різдвяне" і вуаля!
І туристи вже не просто наїдаються-напиваються - а святкують Різдво. Звичайні шерстяні шкарпетони, які там продаються, вже не просто банальний елемент одягу, а різдвяний аксесуар. Деревяна свистулька не просто непотрібне фуфлішко, а різдвяний сувенір. Маркетинг на сакральності.
Звісно, балони б вибухнули навіть як би то чесно і точно називалося "ринком біля оперного". Не вибухнули б вони як би був елементарні контроль та відповідальність і їх би там не було. Але мало хто хоче напрягатися, більшість хоче косити бабло. Вкладаємо по мінімуму, беремо по максимуму. При чому бажання отримувати по максимуму таке велике, що приглушує навіть інстинкт самозбереження. Ну, ті орендарі тих деревяних будок знають ж, що балони там заборонені. І розуміють чому саме заборонені. Але це усе нехтується, бо "та пронесе". Не завжди, як зясувалося!
Слава Богу, усі живі. Усім постраждалим швидкого одужання. Рятівникам (відомим і не відомим) - ще раз величезне дякую за те, що ви такі є!
