Вельми актуальна у теперішні дні історія про службові романи і небезпечність корпоративів трапилася років десять тому, якщо не помиляюся, в Тернополі. Почув її з третіх рук, тому точного викладу фактів не гарантую, однак фабула збережена точно. Отож, надумала одна поліграфічна фірма провести новорічний корпоратив. Компанія була невеличкою – директор Дмитро, його товариш-співзасновник і шестеро чи семеро дівчат. Як на зло, за день до забави товариш директора підхопив якусь грипозу з вулканічною температурою, тож керівнику довелося віддуватися самому.
Він, зрештою, не був особливо проти, бо дівчата були молоді, веселі, гарні та запальні. А до двох із них – Наді та Люби – він почергово навіть мав певні сентименти. Не знаю, чи з ними у нього був лише флірт, а чи повноцінний службовий роман. Але в будь-якому разі хлоп від цих стосунків добряче постраждав.
Коли пиятика сягнула свого апогею і в маленькій окремій кімнатці поважного ресторану почав літати аромат спокуси та блуду, першим він долинув до спраглої душі дівчини Люби. Скориставшись моментом, коли колежанки розбрелися, хто на перекур, хто попудрити носики, Люба залишилася наодинці з шефом. Ніжні дотики рук, дзвякання на брудершафт келихів, і ось уже Дмитрові та Любині уста злилися в єдиний ручай пристрасті, її тоненька ручка перебирає буйну чорну шевелюру шефа, а його волохата лаписька уже шукає дорогу в рай у теплі дівочого підсукення.
Святий чи чорт, але хтось із них саме в цей момент надніс із перекуру Надю, п’яну, розпашілу і не менш хтиву, ніж її подруга.
- Ну ні фіга собі. То піз…ц якийсь – протяжно промемлила чарівна Надійка.
Підігріта алкоголем Надіїна уява однозначно нашіптувала їй, що саме вона має вилючне право на Дмитра, а не якась там «космата лахудра Любка». Втім погляди останньої були діаметрально протилежними.
- А ти часом не ох…їла? – поцікавилася жінка з лагідним іменем Любов. – Тобі мого Діму треба? Ти ще ще не награлася з …». Далі йшов довгий список імен і прізвищ чоловіків, з якими, на думку Люби, «не награлася» Надя.
Жінки стояли одна навпроти одної, злісно дивлячись в очі одна одній. Раптово протверезілий Дмитро з відкритим писком і страхом спостерігав за розвитком подій. Якась мить і дві симфонії світової краси злилися в какофонію жорстокого місива. Вікопомний бій Кличка з Льюїсом на цьому тлі виглядав дитячим махачем. Якщо й проводити паралелі, то треба навернутися до давніших часів і епічного літописного поєдинку давньоруського лицаря Пересвіта з ординцем Чолубеєм на Куликовому полі.
І тут пан директор допустив неймовірну помилку, на яку не має права жоден досвідчений чоловік. Яким би естетом і людинолюбцем він не був, намагатися розборонити жінок – справа марна і невдячна. Тож хвилини за дві Надя з Любою, відволікшись від своїх подертих суконь, поламаних манікюрів і розтріпаних зачісок, уже вдвох гамселили Дмитра – «суку, бидло і гандона». На дикий лемент збіглися інші чарівні дівчата з поліграфічної фірми, які лише з їм відомих причин моментально зметикували, що «сука, бидло і гандон», очевидно, пообіцяв Любці одружитися, а поки та для виду комизилася, встиг встругнути дитину Надьці. Аргументи Дмитра – «баби, та ви що всі їбан…лися» не мали жодного ефекту. А після відчайдушного крику солідарності котроїсь зі співчутливих співробітниць – «х…я йому відірвати треба», Дмитра уже тлумило шестеро чи семеро німф.
Хлопові, здається, не відірвали нічого, що не надто покращило його тодішній стан. А вранці, коли стомлені героїзмом красуньки приходили в себе і пожмаканих постелях, Дмитро в темних окулярах з розпанаханою мордякою ледь волік ноги в офіс, аби видати шість чи сім наказів на звільнення. В один день фірма залишилася без працівників, а це означало, що всі гарячі замовлення, які треба було встигнути виконати до свят (привітальні листівки, календарі, запрошення тощо) спочили у Бозі, так і не зродившись. Як наслідок, уже після Різдва, Дмитро витрушував з кишень і рахунку останні копійки, аби виплатити неустойки.
Фірма роботу так і не відновила. Як далі живе і працює Дмитро і яку кадрову політику провадить – невідомо. Чи знайшли своє велике дамське щастя Люба з Надею – інформації також немає.
