1 18556048 1863714587287803 6887880579027398990 nВсесвітньо відомий музичний твір Миколи Леонтовича в Україні виконують на Старий Новий рік, а у світі без нього не уявляють новорічно-різдвяних свят. Цей музичний шедевр став символом українськості і навіть, коли на карті світу не було країни «Україна» про неї всі знали, незважаючи на вперті намагання радянської влади мінімізувати присутність українського, стерти нашу ідентичність і цінності.

…Нині в Україні ми відзначаємо Новий рік за старим стилем. Довкола цього свята точиться багато суперечок та дискусій, бо, мовляв, у цей день вшановують лише в країнах колишнього Радянського Союзу. Але критика святкування в українському середовищі Старого Нового року є абсолютно безпідставною. Адже в Україні свято має свою історію, традиції та несе в собі велику частину патріотизму і національної пам’яті, на відміну від нашого північного сусіда – країни-агресора.

Так, вечір та ніч напередодні 14 січня в Україні огорнені дивними, цікавими і навіть містичними традиціями, які - вкотре наголошую – мають питомо українські мотиви… У цій даті збіглися святкування Нового року, церковного свята Василя Великого та язичницького Меланки.

У Російській імперії, до якої входила більша частина України, перехід на Григоріанський календар відбувся 24 січня 1918 року. І через розбіжності між Григоріанським та Юліанським календарем країни пострадянського простору досі пам’ятають про відзначення Нового року за старим стилем. І, якби ми не ставилися до цієї пам’яті поколінь, вона доводить, що попри дискусії і суперечки насправді свято не можна ані впровадити, ані заборонити. Бо на все має бути справжня органічна суспільна основа, своєрідна «пам'ять крові», яку шанують і бережуть.

Переконаний, що найбільшим ідеологічним, культурницьким призначенням свят (якщо спробувати піднятися над власною ментальною особливістю і проаналізувати все холодним розумом) є власне збереження нашої ідентичності, живе і безпосереднє передання традиції з покоління в покоління, наповнення цих традицій все новими осучасненими мотивами. Основне завдання, яке стоїть перед нами – плекати й оберігати ці звичаї, розповідати про них дітям, онукам, запалювати у їхніх серцях вогник любові до всього українського, того, що формували наші предки більше тисячі років (!).

В переддень старого Нового року закликаю усіх нас зберігати традиції, бо, на жаль, був неприємно вражений, що в ці різдвяні дні молодь колядувала дуже мало. І це боляче, бо якби не українська пісня, мова, мистецтво, то ми б уже давно втратили себе і ніколи б не здобули незалежності. Натомість, подолавши усі намагання знищити нашу ідентичність, зараз ми її, таке враження, що готові позбуватися самовільно.

Так, сьогодні автентичність мистецтва колядки зберігають, на моє переконання, лише самодіяльні або професійні музичні колективи. В швидкоплинний час сучасних технологій поволі втрачаємо чутливість до священного внутрішнього вогню, який палає у душі кожного з нас, стаємо менш уважними до довколишнього світу, але не варто забувати, що Різдво – це торжество народження Ісуса Христа. Важливо цю радість особисто передавати один одному… передавати так, як це робили наші предки, адже ми тут, ми українці, ми вільні і сильні, а отже наші батьки, діди і прадіди зробили все правильно, подарувавши нам шанс побудувати успішну країну, яка ґрунтується на національній пам’яті і традиціях. Бо, напевне, тільки така держава і може бути сильною, самобутньою, ні від кого незалежною.

Кожному з нас потрібно дуже серйозно ставитися до питання збереження традицій, їхнього розвитку, поглиблення знань щодо їхнього походження. Ми разом повинні долучатися до збору давніх колядок з різних регіонів України, систематизовувати, вивчати їх і цей напрацьований матеріал з гідністю та почуттям виконаного обов’язку передати наступним поколінням.

… Вітаю Вас з одним із найзагадковіших свят - старим Новим роком!

Нехай у цьому році все старе, що тішило вас, залишиться, а разом з тим прийде безліч нового – нові емоції, почуття, враження, нова радість і нові перемоги!

загрузка...