Молодь спішить жити, бо цього вимагає час. Ми хочемо встигнути все і знайти себе.
Сьогодні день, тиждень і місяць мають зовсім інший вимір, ніж років 20 тому. І найвідчутніше це для дітей та молоді. Звичні для батьків і дідусів та бабусь речі, коли вони були у нашому віці, зараз мають зовсім інший характер. Якщо колись молодь здебільшого чітко знала, як їй жити у 19, 25 та 30, бо так було прийнято і проти системи йшли лише десятки. То зараз щось серйозне спрогнозувати, на щось налаштуватися або ж запланувати навіть на тиждень важко.
Постійний розвиток технологій, нові виклики перед суспільством, бажання охопити усе найкраще, що дарує життя. А також постійна невпевненість у завтрішньому дні через суспільно-політичну та економічну ситуації впливають на нас. Додайте до цього списку банальне бажання бути на рівні з іншими. Через це ми, молоді люди, хаотично змінюємо рішення, мрії, різко обриваємо стосунки, шукаємо додаткові шляхи розвитку і прибутку. Намагаємося встигати все і швидко. Можливо, навіть занадто.
Але в цьому немає нічого погано. Бо так влаштований світ. Стрімко розвивається середовище існування, а отже і ми із ним. І скоро прийде час, коли за кермо сідатимуть ще раніше, ніж зараз. Коли перші гроші зароблятимуть ще раніше, ніж зараз. Коли гаджетами почнуть користуватися ще раніше, ніж зараз. Коли на першу дискотеку йтимуть ще раніше, ніж зараз. Коли роботу мінятиме молодь ще частіше, ніж зараз. І безліч таких ще...
Єдине, чого варто остерігатися, аби потік змін не розмивав береги людяності, вдячності, цінностей сімейних і життєвих.
Тож у цьому пошуку себе нам важлива підтримка близьких і надійних. Ну і мудрі поради мудрих.
