1 d761812b61e1eb54d92efd5a247d3938Із початком нового року у багатьох ЗМІ з’явилась звістка про те, що міський голова Львова переїздить жити до Києва. Сам Андрій Садовий цю інформацію спростував, зазначивши, що йдеться лише про виборчі поїздки Україною. Мовляв, він здійснюватиме їх за рахунок відпустки, на яку має право як зареєстрований кандидат у президенти.

Мер також вказав, що його супроводжуватиме у цих поїздках дружина, а дітей забирати до Києва не планує – принаймні до кінця навчального року… Звучить як зізнання. Крім того, Андрій Іванович публічно оголосив, що на час його відсутності управляти містом буде заступник з питань економіки та фінансів Геннадій Васьків. Відтак, стає зрозумілим – мер нашого міста вже не з нами.

Як житиме Львів без людини, яка очолювала його від 2006-го року? Що, як без пильного контролю головного господарника (яким вважає себе сам Садовий), у місті почнеться руйнація всіх його здобутків і запанує хаос? 
На мою думку, львів’яни безболісно переживуть від’їзд Андрія Івановича до столиці. Хоча б тому, що чутки про його господарчі подвиги на посту мера, перефразовуючи Марка Твена, дещо перебільшені. Адже рішення, скеровані на розвиток міста, приймав не одноосібно голова міської ради, а депутати різних фракцій на пленарних засіданнях. Причім, часто це робилося не завдяки, а якраз таки наперекір Садовому, котрий всіляко не пропускав те чи інше рішення.

Скажете, Львів за кілька каденцій Садового розквіт і змінився на краще? Погоджуюсь. Проте, не забуваймо, що левову частку коштів у його реконструкцію у центральній частині вклали львівські підприємці. Вони зацікавлені у тому, щоб Львів був туристичною перлиною. Але заслуга мера у цих позитивних змінах є мінімальною.

Якщо простежити за діяльністю Садового за останній рік, то стає зрозумілим: ця людина з головою занурилась у президентську кампанію і мало цікавилась нагальними потребами міста. Андрій Іванович витратив набагато більше часу та енергії, повчаючи інших мерів тому, як мають розвиватися їхні міста, аніж на свої прямі обов’язки. 
Чимало зобов’язань на 2018 рік, які взяла на себе Львівська міська рада, були провалені. Ми не бачимо завершення розпочатих ще два роки тому ремонту вулиці Личаківської та найаварійнішої ділянки по вул. Замарстинівській. Не бачимо відновлення руху трамваїв від вул. Гайдамацької до Липинського, яку закрили через зношені колії. Зависло у повітрі будівництво пішохідного мосту по вул. Сулими – Головатого та автомобільного на вул. Шевченка – Ковча. Тендер на впровадження електронного квитка у міському громадському транспорті, який клятвенно обіцяли впровадити з 2019-го року, досі не провели. Капітальні ремонти парків м. Львова, на які були виділені чималі кошти, теж затягнулись у часі. І це лише деякі приклади діяльності (чи точніше – бездіяльності) нашого шановного голови і його команди. У вирі президентських перегонів, щось недогледів, чогось не проконтролював. Не до того йому було.

До слова, про особистий контроль, яким Андрій Іванович так любить похвалитись на камери журналістам. Тут теж не все так просто. Можливо, за відсутності Садового чиновники якраз таки зітхнуть з полегшенням, перестануть боятися суворого шефа, усвідомлять власну компетентність щодо своїх прямих обов’язків і нарешті почнуть брати на себе відповідальність. І тоді потихеньку зрушаться з місця питання щодо вирішення транспортного колапсу, відкриття дитячих садочків, розв’язання довготривалої і болючої проблеми львівського сміття…

Думаю, без Садового Львів справді зазнає змін. І, безумовно, це будуть зміни на краще. Принаймні, з’явиться шанс спокійно, без нервів і зволікань розв’язати питання, не завершені мером та його командою.

Так що їдьте, Андрію Івановичу, робіть політичну кар’єру у столиці і повчайте інших, як має розвиватися європейське місто. Вони для вас люди нові, вони повірять. А ми жили за вашим правлінням 12 років, а тому добре знаємо що до чого.

Успіхів вам! Ну а ми тут вже якось самі впораємось…

Джерело

загрузка...