Останнім часом більшість постів у нас про неправильну парковку, ямки на дорогах, маршрутки по 7 грн і іншу єрунду. Так, це дрібниці в порівнянні з тим, чого ми зазвичай непомічаємо. Ми звикли все критикувати, вказувати кожному на його помилки і притому самі нічого неробимо!
Мова йде про спецслужби. Поліція, рятувальники, швидка допомога.
Ви сидите в офісах, на диванах і вказуєте як вони мають працювати. Ви суспільство яке кожну людину яка йде працювати в екстренні служби рано чи пізно доводите до того стану що вони просто звільняються. А решта буде просто озлоблена на весь світ, бо бачить ту несправедливість і відношення до себе.
І ви скажете: "А єрунда прийдуть нові на їх місце". Але вони неприходять!! А хто приходить, той швидко йде, бо бачить все вище сказане на власні очі і відчуває на власній шкурі!
В нас стріляють, ми горимо в вогні і гинемо від рук тих кому приїхали допомогти. Кожного дня небезпека, хамство і нерозуміння.
Скажете, це не робота, а покликання! В сраку таке покликання, коли тебе нерозуміють ті, заради кого ти працюєш віддаючи себе!
Коли зупиняється громадський транспорт через страйк, всі одразу кричать, рухаються і приймаються дії і підвищується тариф. Коли стайкують працівники заводів, то це всього лиш фінансові збитки.
А що буде коли на роботу не вийдуть працівники екстренних служб? Саме так: буде смерть, злочини, пожежі, аварії і т д.. Але на допомогу ніхто неприйде!
Скажете боїмось тому нестрайкуєм?! Ні! Ми вже нічого не боїмося! Ні звільнень, ні доган нічого! А йдем на роботу заради вас! Щоб ви жили! Прошу почути нас! Заради себе! Якщо нічого не поміняється, як зі сторони влади, так і зі сторони простих людей, то скоро, дуже скоро, ви не почуєте на вулиця міста сирен. Швидкої допомоги так точно, і це не погрози, це гірка реальність.
