Крайні дні були зразково-показовими. Новини та події наклались одна на одну. Прийняв рішення — жодних участей в громадському житті. Причина проста — нема громадянського суспільства, нема прагнення до нього, не буду напружуватись. Змучився? Ні! Набридло? Ні! Нема для кого. Отож, по пунктах, що “надихнуло”. Їх три. Почну з найважливішого.
Низька якість суспільства. Дно. Команда ЗЕ кинула пост про те, що у них при 500 тисяч прихильників нема можливості набрати 10 тисяч спостерігачів на вибори. Це більш ніж показово — люди, перепрошую — істоти, хочуть аби за них навели порядок. “Зробіть нам!” Десь як в кіно.
Наступне!
Громадські активісти — безпредільники та заробітчани?
Вишенькою на торті з гімна стали події з черкаськими але львівськими громадськими діячами. Так, вам не почулось — черкаськими, але львівськими. Громадські діячі до нашого міста вже з'їзджаються. Видається правий ̶г̶р̶о̶м̶а̶д̶с̶ь̶к̶и̶й̶ ̶д̶і̶я̶ч̶ журналіст Олег Радик, що скоро на представлення “Я громадський діяч” битимуть в сторону звуку. Небайдужість через певних персонажів стала найзмарганалізованішою справою. Раз по раз виникають скандали з різним душком — за благими намірами чітко прослідковуються комерційні інтереси.
На тижні мали батл між судею Гиричем та громадським активістом Сергієм Гончаруком. Ось, саме з цього відео все почалось. Сергій Гончарук щось не поділив з нацгвардійцем та накинувся на бійця. Закон спрацював — 60 діб арешту за бикування до солдата чиїм обов'язком є, зокрема, задавати питання на кшталт “куди та для чого?”
Першим здали у судді Сергія Гирича. Він оприлюднив деякі подробиці з буремно-бандитських 90-х років. Звісно не оминув і наголосив по яку сторону праски того часу був Сергій Гончарук, теперішній правозахисник. Останній частково чи спростовує, чи то бува погоджується. Наполягає, що в сирітському минулому опинився в поганій компанії і під час цього злочину, буквально, “стояв на шухері”.
Однак в судді Серія Гирича більше подробиць, як сам стверджує — з матеріалів справи. “на очах малолітньої дитини та дідуся, підсудні за допомогою праски, катують господаря, вимагають майно і цінності, а потім на очах чоловіка забирають в окрему кімнату дружину і по черзі ґвалтують її."
Уманський месник наводить лад у Львові
Повз увагу львів'янин пройшов скандал з нібито медичним сміттям. На нього уваги не звернули місцеві змі та блогери. Абсолютно. Ну, оце я вирішив домахатись! І що ми маємо! Людина, яка раптово з'явилась у нашому місті представляється журналістом. Проте на відео ми маємо найелементарніші недоліки по звуку. Це дурниця. Показовим є той факт, що немолодий пан не володіє елементарними знаннями першокурсника журфаку — титри на накладаються, якщо в кадрі більше однієї людини. В таких випадках режисер кричить - “На чолі йому намалювати?!” В наступних відео титри нечитабельні, одношарові. Професійності тут катьма.
Тепер проглянемо саме розслідування. Воно просте як двері. Робив подібне 10 років тому. Лоханувся тоді по недосвідченості. Прочитали ми, що медичне сміття повинне утилізовуватись. Ну, і ломанулись тоді по медзакладах кошмарити — чому у ваших смітниках медичне сміття валяється? Га!? Але з'їли позору, пояснили нам, невігласам, що є різниця. При чому велика. Суворо заборонено викидати все, що містить біоматеріали. Шприци-голки, інша лобуда з мінімальними елементами біоматеріалу, ітд. Цю гидоту спеціально утилізовують. Проте баночка з під касторки, упаковка з бінту, масочка здорового лікаря, бахіли, використаний туалетний папір чи гумовий нацюцюрник не потребують зайвої уваги. Їх можна викинути просто в урну. По моїх граблях галопом побіг юний, але вже сивий журналіст-месник з Умані. Ну, той що приїхав до Львова навести лад з медичним сміттям. Під однією з приватною лаболаторією перехопив якогось діда з двома кульками сміття. Далі пафосно викликалась поліція. Ви не повірите, але два кулька всякого сміття передали слідчо-оперативній груп. Меснику з Умані не в курсі, що в нас мер Андрій Садовий, і львів'ян сміттям не здивуєш. Але то таке, місцевий прикол.
Наступною “сенсацією” стає гонитва за бусом іншої лаболаторії, ця теж входить в мережу брендових приватних медустанов. І цього разу чітко називаються їхні назви. Свідомо чи несвідомо “журналісти” таки успішно спроваджують транспорт зі сміттям. Він заїзджає на підприємство де утилізовують медичне сміття. Після кількахвилинної словесної суперечки групу пускають на територію (мені б такий фарт). Більше того — їм показують весь процес спалення сміття з такої-то брендової лаболаторії. Фінальні слова селфіведучого - “Є таке підприємство на Львовщині, нема чого вивозити сміття будь-куда”. Все б нічого! Але на попередньому відео пан з Умані писав підводку про те, що якраз в цей момент з лаболаторії вантажать сміття. Робив він безпечно, з маленької відстані на фоні бусу. Це цирк. Повірте, знаю який двіж здіймається при появі камери за потенційно протиправних дій. А тут вікрито, з міфічним автопереслідуванням, подальшим зразковим спаленням... Вірю, звісно, вірю!
В ще одному смітнику іншої лаболаторії наш доїзджаючий громадський активіст знаходить купу різноманітних записів. В цьому він вбачає розповсюдження лікарської таємниці. Круто! В лікарів зальот! Вони не здогалались, що хтось приїде з Черкащини та витягнувши зі смітника розірве їхні пакети. Треба на перед думати та прослідковувати графік руху поїздів!
Тим часом бачимо одразу два прокола “журналістів”-”громадських активістів”! Словесним тиском людина, яка представилась юристом компанії змусила вимкнути камери..Кумедно, ніколи не пробував так. Ну, і ніколи не пробував вести репортаж в шапці — це поза журналістськими канонами. Також “ведучий” не знімає шапочку в приміщенні. Це вже не має відношення до правил жанру, тут лишень відсутність етикету. Другим зірвав пафосне розслідування працівник поліції. Він пояснив навіть на камеру, що розповсюдження лікарської таємниці стосується осіб чиї дані повідомили стороннім.
...Проколів в цих “журналістів-активістів” вистачає. Свідомо подаю лишень найменші, про елементарні правила. Інші моменти свідомо не висвітлюю — хай поки бокопорять далі. Такою ж і очевидною є мета уманських туристів. За благим наміром правильної утилізації (не можу не погодитись — багаторічний бардак) ховається хитрий план. Називаючи на камеру усі власні назви ПРИВАТНИХ мереж медичних лаболаторій, чоловік з камерою знаходить недоліки в них. Натомість показує зразково-показове спалювання-утилізацію в іншої. Звісно, що публічно названо її бренд. Однак, на мою думку, там подвійна користь. Показано велике підприємство по утилізації. Просто так? Звісно! Щеб пак!
Чого не подав імені “журналіста-активіста”? А воно вам треба?! В підстаркуватого пана 300 друзів на сторінці. Стільки ж ці відоси мають переглядів. Всі його проігнорували. Чому я маю його розкручувати?
Зе енд
Повернімось до когорти людей, яких на початку посту назвав “зробіть нам”.Згадував їх на початку посту. До них заношу деяких собачників рідного мікрорайону. За чотири місяці прохань до них не дійшло ПРОХАННЯ не водити ціленаправлено псів срати на ігрове поле шкільного стадіону. Почув круту відповідь! Збудуйте нам майданчик, а то ще довго проситимите. І знову наші люди немов папуаси під пальмами — чекають аби вітер кинув з пальми до відкритого роту банана. Вкурвило. Раз крикнув, другий раз написав - “потравлю нах тих бобіків”. Тю! Спрацювало! Почали хоч щось робити! 1.Обурюватись та ображатись. 2.Погрожувати розправою дітям. 3. Домовлятись. Все гуд, палка працює. Хоча кумедно робити образ догхантера тому, хто на них успішно полював. Більше того — є гробарем ЛКП “Лев”. Останнього цвяха в труну той гицлярні забивали разом з неперевершеною Євгенією Полікарповою, власкором ICTV. Тоді за бухло купили інформацію про масові захоронення вбитих тварин. Пара зауважень під дих охороні і ми на території розкопали багаторічні докази.
Окремо дякую, що розкручуєте мою групу “Республіка Наукова”. В дні срачу “де срати псам?” ви додали багато людей, додавайте ще. Єдина, хто не дав обізлитись до кінця, так це одна львівська волонтерка. Нє, ну вона напхала мені таку купу пісюнів, що якщо їх комусь на спину поставити — то на їжачка буде подібний! Але! Кожен атовець зобов'язаний волотерам. Якщо є совість та пам'ять, то згадуються теплі речі на руках-ногах та зайве сало на боках. Все це робота наших грузопідйомних ангелів. Її пропозиція — знайти спільно та облаштувати майданчик для вигулу собак. Це буде останнє, що я зроблю заради доброї справи Від сьогоднішнього дня не бачу сенсу щось робити у громадському житті. Причина, як бачите дві. Люди категорично не хочуть змінюватись. Інші косять під благі наміри та вирішують певні комерційні задачі. Воно мені треба? Звісно, я не упоротий та залишаю за собою право на помилку та змінити думку. Але поки, врешті, поживу для знервованої сім'ї. Побачу прагнення змінюватись та змін, думаю, що не в сиджу. На даний момент не хочу аби мене асоціювали з такими черкаськими гастролерами. Подібних і серед львів'ян вистачає.
