29542141 1878157512255774 1225095767282070870 nМоя рідна Городецька. Я виріс на ній, я постарівся на ній. Вона для мене найдорожча вулиця Львова.

Вона найдовша у Львові і жахливо загазована влітку і все одно ми всі її любимо. Ми всі вийшли з вулиці Городоцької. Наші батьки прямо із залізничного вокзалу йшли по Городецькій і були такі, що більше вулиць у Львові не знали. Ми малими бігали по Городецькій, купували солодку воду у євреїв біля Святоюрського парку і бігли дивитися на звірів в пересувному звіринці, що стояв біля саду нашої школи ім. Шашкевича.

Ми бурчали, коли московити перефарбовували купол храму Св.Юра в золотий колір. Ми бурчали, коли московські окупанти перейменували нашу дорогу Городецьку на 1-го мая. Наша вулиця знала і гнів та сльози львів'ян, коли поляки повісили в тюрмі Бригідки Біласа та Данилишина, а чекісти замордували сотні патріотів тут же.

З Городецької йшли на смерть львівські євреї. Було все: добре і гірке. Пригадую, як львівська "доблесна" міліція била нас в 1990р. в часі виборів. Вулиця Городецька, відроджувалася, як казковий Фенікс. Тепер вона знову Городоцька і чомусь не Городецька. Примха панів з міської ради, які часто є анальфабетами в історії львівських вулиць.

Я щодня ходжу по вулиці Городецькій і щодня складаю шану касарні Фердинанда, що по вулиці Городецькій, де наші УССуси стояли на смерть в далекому 1918р. Тривожний неспокій викликають сирени "Швидких", які з вокзалу везуть важко ранених наших героїв з фронту московської війни. Поки я живу - вулиця Городецька буде моїм символом міста Львова!

Думаю, що ніяка нечисть її більше не перейменує.

загрузка...